Справа № 953/5454/26
н/п 2/953/3633/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" липня 2026 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді Колесник С.А.,
при секретарі Тютюновій В.О.,
розглянувши у відкритому удовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
30.04.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу , у якій позивач просить розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та відповідачем, ОСОБА_2 , зареєстрований Київським районним у місті Харків відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хакрівській області, про що в книзі реєстрації актів про одруження 17.07.2019 року зроблено відповідний актовий запис №2610.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026, справу передано для розгляду судді Колесник С.А.
Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 01.05.2026 провадження у справі, розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судові засідання 15.06.2026 та 08.07.2026 позивач не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомила. Письмових заяв від неї не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи дійшов до наступного.
Згідно зі ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
У відповідності до ч.1 ст. 44 ЦПК України особи, учасники судового процесу та їхні представники, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 1 ст. 131 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин (ч. 3 ст. 131 ЦПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За вимогами ч. 3 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень ст.ст. 223, 257 ЦПК України, позовна заява залишається судом без розгляду у разі сукупності певних умов, а саме: належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового розгляду; позивач повторно не з`явився у судове засідання; від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки у судове засідання позивача, який належним чином був повідомлений про місце і час слухання справи, правового значення не мають.
Поважність причини неявки позивача враховується при першій неявці.
Зважаючи на вказані норми закону та їх роз`яснення слід вважати, що суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про час та місце судового розгляду та за відсутності його заяви про розгляд справи у його відсутності, натомість в змозі відкласти розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про час та місце судового розгляду та за відсутності заяви про розгляд справи у відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, незважаючи на причини неявки та зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Зазначене узгоджується із правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 року у справі № 570/5535/17.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов`язків. Належне повідомлення позивача про судове засідання, його неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, у відповідності до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов`язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені ч.5 ст.223 ЦПК України та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Таке положення закону пов`язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 275 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач повторно не з`явилася до суду, результатами розгляду справи не цікавиться, чим зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справи, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача.
Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України.
У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі викладеного та керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 2 ст. 247, ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, залишити без розгляду.
Роз`яснити ОСОБА_1 , що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено 08.07.2026.
Суддя Колесник С.А.