Номер провадження 2/754/3093/26
Справа № 754/21527/25
У Х В А Л А
Іменем України
01 липня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Зотько Т. А.,
за участі секретаря судового засідання Юхименко А. Є.,
представника позивача Кононенка О. І.,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
Позивач в особі свого представника - адвоката Бєрьозки Ю. В. звернувся до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою судді від 29.12.2025 року справу було прийнято до провадження та призначено розгляд у підготовчому засіданні.
21.01.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
30.01.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла відповідь на відзив.
03.02.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 25.03.2026 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Приватного нотаріуса КМНО Поповченко Юлію Володимирівну та витребувано належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22.04.2026 року на адресу суду надійшла витребувана інформація.
14.05.2026 року через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про зміну предмету позову. Заява обґрунтована тим, що після ознайомлення 08.05.2026 року з матеріалами справи (засвідченими копіями спадкової справи померлої ОСОБА_3 ) позивачем було прийняте рішення про зміну предмету позову по справі № 754/21527/25.
03.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про зміну предмету позову, відповідно до якої сторона відповідача заперечує проти прийняття вказаної заяви оскільки в ній позивач одночасно змінює і предмет і підстави позову, що прямо заборонено ч. 3 ст. 49 ЦПК України та узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц. Така заява фактично є пред`явленням нового позову в межах уже відкритого провадження, у зв`язку з чим підлягає поверненню заявнику.
29.06.2026 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшла заява про закінчення підготовчого розгляду справи у відсутності сторони відповідача.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Кононенко О. І. подану заяву про зміну предмету позову підтримав, просив суд про її прийняття.
Вивчивши подану заяву, перевіривши письмові матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно ч. 1 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.
Згідно ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно вимог чинного законодавства, позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.
Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини, якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.
При цьому, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. (Правова позиція щодо визначення предмету спору викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 916/542/18, від 01.08.2019 у справі № 916/1743/18.)
Верховний Суд наголошує, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у такому разі фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Враховуючи викладене вище, положення статті 49 ЦПК України згідно з якими одночасна зміна предмету та підстави позову не допускається, суд приходить до висновку, що подана заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 49, 193, 260, 353 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача - адвоката Кононенка О. І. про зміну предмету позову - залишити без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 08.07.2026.
Суддя: Т. А. Зотько