Справа №:752/4529/25
Провадження №: 2-др/755/83/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
"08" липня 2026 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Коваленко І.В., розглянувши заяву представника третьої особи Козира Дмитра Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №752/4529/25 за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 22 червня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.
29.06.2026 року (вх. №43169 від 02.07.2026) через підсистему «Електронний суд» представник третьої особи Козира Д.М. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь третьої особи ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн.
Вказана цивільна справа розглядалась судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною 12 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь із сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Разом з тим, системний аналіз норм ст. 141 ЦПК України свідчить, що інститут розподілу судових витрат третіх осіб спрямований на відшкодування витрат особи, яка залучена до процесу для захисту своїх прав, що можуть бути порушені у разі задоволення позову.
У даній справі рішенням суду від 22.06.2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено повністю, тобто судом визнано безпідставними вимоги позивача до відповідача - МТСБУ. За загальними правилами розподілу судових витрат, право на відшкодування понесених витрат у разі відмови в позові набуває виключно сторона, на користь якої ухвалено рішення, тобто відповідач.
Процесуальний статус третьої особи без самостійних вимог на предмет спору не є тотожним статусу сторони (позивача або відповідача). Чинне цивільне процесуальне законодавство України не передбачає можливості стягнення судових витрат, понесених третьою особою, яка виступала на стороні відповідача, за умови повної відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки в даному випадку права третьої особи не були порушені чи обмежені судовим рішенням, а в задоволенні вимог до основного відповідача відмовлено.
Враховуючи те, що у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, підстави для розподілу та стягнення судових витрат, понесених третьою особою ОСОБА_2 , з позивача відсутні.
Керуючись ст.ст. 141, 258-260, 270 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви представника третьої особи ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі №752/4529/25 за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя: