У Х В А Л А
Справа № 560/1706/26
08 липня 2026 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Слободонюк М.В., розглянувши заяву Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро" до Одеської митниці про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 травня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 липня 2026 року залишив подану апеляційну скаргу без руху та запропонував скаржнику у п`ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати її вимоги та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, про які зазначено в цій ухвалі.
07.07.2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява (клопотання) Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв`язку з відсутністю для цього відповідних коштів. Апелянт зазначає, що ним подано заявку для сплати судового збору, однак станом на теперішній час на рахунку відповідача кошти відсутні.
Надаючи оцінку доводам заявника викладеним у поданому клопотанні, суд зазначає наступне.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Такими умовами є: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Отже, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Велика Палата Верховного Суду у іншій постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб`єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
З огляду на наведене суд вважає, що заява апелянта про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір". Ба більше, беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Суд зауважує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Отже, враховуючи зазначене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином апелянт зобов`язаний сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Як уже наголошувалось судом вище, ухвалою апеляційного суду від 02.07.2026 апелянту встановлено п`ятиденний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, про які зазначено в цій ухвалі. При цьому, у поданій заяві від 07.07.2026 апелянт просив продовжити йому строк на усунення недоліків апеляційної скарги у випадку відмови у задоволенні попереднього клопотання про відстрочення сплати судового збору.
За таких обставин, з метою сприяння апелянту у реалізації ним своїх процесуальних прав та обов`язків, суд, керуючись положеннями ч. 2 ст. 121 КАС України, згідно якої встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, вважає за можливим продовжити апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись 121, 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
у задоволенні клопотання (заяви) Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Продовжити Одеській митниці строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2026 року, на п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Слободонюк М.В.