Судові рішення

Ухвала № 138063348 у справі № 725/11506/25 від 08.07.2026

Ухвала від 08.07.2026 у цивільній справі № 725/11506/25 (категорія «Надання послуг»). Суд: Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу, суддя СТАРТАНОВИЧ Д. В.

Справа№ 725/11506/25
СудЦентрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу
СуддяСТАРТАНОВИЧ Д. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяНадання послуг
Дата ухвалення08.07.2026
Надійшло до реєстру09.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138063348

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

Справа № 725/11506/25

Провадження 2/216/2528/26

УХВАЛА

Іменем України

про повернення помилково направленої справи для розгляду

до іншого суду за встановленою юрисдикцією

08 липня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Стартанович Д.В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача - Ринжук Ганна Михайлівна, звернулася до Чернівецького районного суду міста Чернівців із вищевказаним позовом до відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії.

Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 07.01.2026 року справу передано за підсудністю до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, оскільки за інформацією з довідки Єдиного державного демографічного реєстру №2217784 від 07.01.2026 місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд дійшов такого висновку.

Справа підлягає розгляду в місцевому загальному суді у порядку цивільного судочинства на підставі ст.19 ЦПК (предметна юрисдикція) та ст.23 ЦПК України (інстанційна юрисдикція).

Згідноз ч.1 ст.30ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17 Верховний Суд зазначив, що житлово-комунальні послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна, а тому позови про стягнення заборгованості з їх оплати повинні пред`являтися за місцем знаходження цього майна за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18 вказала на те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми про виключну підсудність.

У постанові Верховного Суду від 02 лютого 2022 року у справі №185/8191/16-ц зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, Верховний Суд не одноразово зазначав, що вимоги про стягнення заборгованості за житлові послуги повинні розглядатись за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна.

За інформацією з відповіді Єдиного державного демографічного реєстру №2217784 від 07.01.2026 місце проживання відповідача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту пред`явленої позовної заяви, відповідач ОСОБА_1 є споживачем теплової енергії за адресою: АДРЕСА_2 , згідно типового індивідуального договору про надання послуги з постачання етеплової енергії від 01.10.2021р. є споживачем теплової енергії, яку постачає Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго»

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 435327125 від 14.07.2025 квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , що відноситься до територіальної юрисдикції Чернівецького районного суду міста Чернівців.

Недотримання судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд до належного суду, відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України.

З наведеного можна підсумувати, що якщо суд помилково чи неправильно направив до суду тієї самої інстанції справу, яка за предметом спору, суб`єктним складом учасників, характером спірних правовідносин відноситься до його підсудності, а суд, якому була направлена справа (позовна заява), повернув її назад як направлену внаслідок порушення правил підсудності, то рішення суду, який повернув справу адресату, не може розцінюватися як ознака спору щодо підсудності чи порушення заборони про передавання справ, встановленої ст.38 ЦПК. Таке рішення суду свідчить про виконання вимог процесуального закону щодо забезпечення дієвості і обов`язковості положень інституту підсудності адміністративних справ і є реалізацією гарантії кожного на розгляд справи судом, встановленим законом, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.08.2019 у справі № 855/364/19 (провадження № 11-871ав19).

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Словосполучення "з приводу нерухомого майна" необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення».

Таким чином, правила виключної підсудності стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Матеріали позовної заяви свідчать, що предметом даного позову є стягнення заборгованості за надані послуги за спожиту теплову енергію, яка споживається за адресою: АДРЕСА_2 , тому визначення підсудності здійснюється за загальними правилами, регламентованими ч. 1, 2 ст.30 ЦПК України за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Беручи до уваги вказані обставини, Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області не може розглядати вказану справу, яка не віднесена до його підсудності в силу вимог ст.30 ЦПК України, тобто не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні частини першої ст.6 Конвенції.

Суд передає справу на розгляд іншому суду, в тому числі, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України).

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що матеріали цивільної справи за позовною заявою Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії підлягають поверненню для розгляду за виключною підсудністю за територіальною юрисдикцією до Чернівецького районного суду міста Чернівців як помилково направлені до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Разом з тим, враховуючи, що ця справа направлена Чернівецьким районним судом міста Чернівців до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з порушенням правил, встановлених ст.31 ЦПК України, перенаправлення справи за належною підсудністю не може вважатися спором про підсудність.

Згідно ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З урахуванням викладеного вище, керуючись ст. 2,27, ч. 9 ст. 28, 31,32,258,260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №725/11506/25 за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії - повернути за територіальною юрисдикцією (підсудністю) на розгляд Чернівецькому районному суду міста Чернівців як помилково направлену.

Ухвала набирає законної сили через п`ятнадцять днів з дня її підписання, але може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Д.В.Стартанович

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
12.10.2026 Рішення № 140816083 Чернівецький районний суд міста Чернівців
10.08.2026 Ухвала № 138883535 Чернівецький районний суд міста Чернівців
07.01.2026 Ухвала № 133269832 без тексту Чернівецький районний суд міста Чернівців