Справа № 686/9069/26
Провадження № 2/686/6745/26
УХВАЛА
про закриття провадження у справі
08 липня 2026 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Заворотної О.Л., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
встановив:
ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 08.04.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення осіб.
18.05.2026 представник позивача подав заяву в якій вказав, що відповідачі здійснили повне погашення заборгованості, у зв`язку з чим просить закрити провадження у справі у зв`язку із відмовою від позову та стягнути судові витрати.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в розмірі 3739 грн. 14 коп. та судових витрат.
Представник позивача 18.05.2026 звернувся із заявою, в якій просить закрити провадження у справі у зв`язку із відмовою від позову та стягнути судові витрати, оскільки відповідачі повністю сплатили заборгованість.
Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі у разі якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до частини 1 статті 206 ЦПК України позивач може відмовитись від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суту справи або в окремій письмовій заяві.
До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Отже, відмова від позову є одностороннім вільним волевиявлення позивача шляхом здійснення процесуальної дії, спрямованої на завершення розгляду судом справи. У разі подання позивачем такої заяви суд зобов`язаний перевірити, чи відповідає подана заява дійсній волі позивача та роз`яснити позивачу наслідки вчинення такої дії.
Наведене дає підстави для висновку про те, що як підстави подання заяв про закриття провадження у справі за відсутності предмета спору чи відмови від позову, так і правові наслідки вирішення таких заяв (задоволення таких судом чи відмова) є різними.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В обґрунтування заяви про відмову від позову та закриття провадження у справі, представник вказав, що позивач не підтримує позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачами, і просить прийняти відмову позивача від позову у зв`язку з непідтриманням своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачами після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі. Оскільки відповідачі сплатили заборгованість у повному обсязі у зв`язку з чим зникли підстави з приводу яких позивач змушений був звернутися до суду за захистом порушеного права, а тому позивач не має наміру підтримувати заявлені позовні вимоги.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Оскільки відмова від позову не суперечить вимогам закону, то суд вважає, що відмову позивача від позову слід прийняти та на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України провадження в справі закрити.
Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
У постанові Верховного Суду від 21.04.2021 справа № 199/9188/16-ц зазначено, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача, за виключенням, якщо позивач не підтримує свої вимоги унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Змістом частини 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 1331,20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 42 від 04.03.2026.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3747,83 грн. представник позивача надав суду: договір про надання професійної правничої допомоги № 16/02 від 16.02.2026 укладений між Адвокатським бюро «Юлії Біжко» та ФОП ОСОБА_1 , додаток № 1 від 16.02.2026 до договору про надання професійної правничої допомоги, Акт №01/01 від 06.03.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з п. 2.1, п. 4.1 акту Адвокатське бюро «Юлії Біжко» надало, а ФОП Галкіна Н.Б. прийняла професійну правничу допомогу: аналіз наданих змовником документів, щодо правовідносин замовника та боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підготовка та складання позовної заяви.
Із акта №01 здачі-прийняття наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №16/02 від 16.02.2026, складеного Адвокатським бюро та ФОП ОСОБА_1 18.05.2026, Адвокатське бюро надало, а змовник прийняв юридичні послуги у виді: аналізу документів щодо правовідносин замовника з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 тривалістю 25 хвилин, вартістю 500 грн.; підготовки та складання позовної заяви про стягнення заборгованості, тривалістю 1 година 25 хвилин, вартістю 2 500 грн. Водночас сторони визначили розмір гонорару успіху 20% від ціни позову. Загальна тривалість наданих послуг 1,50 години. Загальна вартість наданих послуг 3747 грн. 83 коп.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року (справа №922/1964/21) зроблено висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року (справа №904/4507/18) зазначила що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява №35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§70-72). З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Дослідивши зміст наданої адвокатом професійної правничої допомоги, оцінивши поведінку обох сторін, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, належність зазначеної справи до категорії справ незначної складності, слід дійти висновку, що заявлені витрати на правову допомогу в сумі 3747 грн. 83 коп. не є пропорційними до предмета спору, в тому числі з урахуванням значення справи для сторін, для підготовки даного позову немає необхідності у значній кількості часу, дослідженні великого об`єму нормативно-правових актів, збору та аналізу значної кількості документів, а також значного дослідження практики вирішення судами справ даної категорії.
Враховуючи обставини та результат розгляду даної справи, а також зважаючи на опис правової допомоги, яка надана позивачу за договором, суд вважає пропорційним розміром витрат на оплату професійної правничої допомоги до предмета спору та складності справи 500,00 грн.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 255, 353 ЦПК України, суд -
постановив:
Провадження у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - закрити в зв`язку з відмовою позивача від позову.
Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.
Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1331,20 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 500 грн. в рівних частках, по 665,60 грн. судового збору та 250,00 грн. витрат на правничу допомогу з кожного.
В решті вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Дата складення повного тексту ухвали суду: 08.07.2026.
Суддя: