Справа № 450/3570/26 Провадження № 2/450/2828/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді Мусієвського В.Є.
при секретарі Расяк С.М.
розглянувши взалі суду м. Пустомити заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення коштів, штрафу та збитків у виді упущеної вигоди, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Пустомитівського районного суду Львівської області перебуває на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про солідарне стягнення коштів, штрафу та збитків у виді упущеної вигоди.
Ухвалою від 09.07.2026 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
До позовної заяви представником позивача ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, згідно мотивів якої просив вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на майно і грошові кошти, що належать або підлягають передачі чи сплаті відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які знаходяться у них чи в інших осіб, включаючи рахунки в банківських та інших фінансових установах, в межах загальної ціни позову 15191813 грн. 67 коп.
Мотивував заяву тим, що позивач сплатив ОСОБА_3 вартість об`єкта інвестування у розмірі 215900 доларів США, що підтверджується первинними платіжними інструкціями та власноручною підсумковою розпискою останнього від 16.10.2024 року, однак ОСОБА_3 ухилився від будівництва та передачі об`єкта нерухомості у визначений строк, не повернув жодного цента і привласнив грошові кошти. Крім цього, земельна ділянка, на якій мало бути проведене будівництво, свідомо ліквідована відповідачем ОСОБА_3 та поземельна книга щодо неї закрита, натомість останній таємно здійснив поділ згаданої вище земельної ділянки, що унеможливило виконання договору в натурі. Окрім наведеного відповідач ОСОБА_4 є дружиною ОСОБА_3 та надала нотаріальну згоду чоловіку на укладення попереднього договору, у зв`язку із чим отримані грошові кошти перейшли у спільну сумісну власність подружжя, що свідчить про солідарний характер правовідносин. Відтак, невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, з огляду на що, просив задовольнити заявлені вимоги.
Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається до суду, після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
За ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Із заяви про забезпечення позову вбачається, що представник позивача ОСОБА_2 просить вжити заходи забезпечення позову, оскільки невжиття таких зможе істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, а також те, що ОСОБА_3 вчинив дії, які свідчать про поділ земельної ділянки, право власності на яку разом із індивідуальним житловим будинком площею 210,43 кв.м. в майбутньому мало перейти до позивача згідно попереднього договору від 17.11.2022 року.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (такі правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 543/730/14-ц (провадження № 14-149цс18) та від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
У разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (частини сьома та восьма статті 158 ЦПК України ).
Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20).
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанова Великої Палати від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 909/835/18 зазначено, що "…повинен бути наявним зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу".
Також під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Однак, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам.
Забезпечення позову спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, забезпечення ефективного судового захисту та можливості реального поновлення прав у разі прийняття судом рішення про задоволення позову.
Звертаючись із заявою про забезпечення позову, представник позивача ОСОБА_2 просить вжити заходи забезпечення позову в межах його ціни, шляхом накладення арешту на майно і грошові кошти, що належать або підлягають передачі чи сплаті відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які знаходяться у них чи в інших осіб, включаючи рахунки в банківських та інших фінансових установах.
Верховний Суд у постанові від 03 березня 2023 року у справі № 905/448/22 дійшов висновку, що можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
За ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що існує достатньо обґрунтована імовірність того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вчинятимуть дії, які можуть істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду у даній справі, тому існує об`єктивна необхідність у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на майно і грошові кошти, що належать відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в межах ціни позову 15191813 грн. 67 коп., що становить 338481,97 доларів США.
Такі заходи забезпечення позову є співмірним з негативними наслідками для власника майна, які можуть бути викликані застосуванням цього заходу.
Як передбачено положеннями ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 81, 149, 150, 152, 153 ЦПК України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на майно і грошові кошти, що належать відповідачам ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в межах ціни позову 15191813 грн. 67 коп., що становить 338481,97 доларів США.
Для забезпечення відповідності виконавчого документа надати наступні анкетні дані стягувача та боржника:
-Стягувач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 .
-Боржник: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 .
-Боржник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання АДРЕСА_2 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Оскарження ухвали не зупиняє її дію.
Суддя Мусієвський В.Є.