Справа №201/11312/25
Провадження 2-з/201/101/2026
УХВАЛА
06 липня 2026 року суддя Соборного районного суду міста Дніпра Куць О.О., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення її позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрбетон» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та трьох відсотків річних;
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 11 вересня 2025 року звернулась до суду з позовом до ТОВ «Днепрбетон» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та трьох відсотків річних.
Ухвалою суду від 12 вересня 2025 року задоволенні заяв ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ТОВ «Днепрбетон» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та трьох відсотків річних відмовлено.
Ухвалою суду від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДНЕПРБЕТОН» про стягнення заборгованості по орендній платі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 19 березня 2026 року об`єднано в одне провадження цивільну справу № 201/11312/25 (провадження № 2/201/1017/2026) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ДНЕПРБЕТОН» про стягнення заборгованості по орендній платі з цивільною справою № 201/16791/25 (провадження № 2/201/1921/2026) за позовом ТОВ «ДНЕПРБЕТОН» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним. Присвоєно цивільній справі номер № 201/11312/25 (провадження № 2/201/1017/2026).
01 липня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ТОВ «Днепрбетон» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та трьох відсотків річних.
Заява мотивована тим, що між сторонами виник спір з приводу неналежного виконання відповідачем Договору оренди нерухомого майна № 50 від 01 січня 2024 року, за яким відповідач отримав у строкове платне користування об`єкти нерухомого майна, проте умови Договору щодо належної орендної плати ним не виконуються, у зв`язку з чим у ТОВ «Днепрбетон» утворилась заборгованість перед ОСОБА_1 за Договором оренди у загальній сумі 15 963 296 гривень.
Внаслідок порушення відповідачем умов Договору оренди, позивачем було подано до суду позовну заяву про стягнення з ТОВ «Днепрбетон» заборгованості по орендній платі.
Таким чином, між сторонами дійсно існує спір щодо стягнення коштів з відповідача за Договором оренди нерухомого майна № 50 від 01 січня 2024 року та у справі наявні правові підстави для забезпечення позову позивача.
Невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому істотно ускладнити виконання судового рішення, адже відповідач в будь-який момент може розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.
Накладення арешту на грошові кошти відповідача спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.
З наведених підстав ОСОБА_1 просила вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми стягнення, яка становить 15963296 грн., на банківських рахунках ТОВ "Днепрбетон".
Учасники справи у судове засідання не викликались відповідно до правил ч.1 ст. 153 ЦПК України.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, заяви про забезпечення позову, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
При цьому метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості особи користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Під забезпеченням позову у даному випадку слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Посилання позивача про імовірне утруднення виконання судового рішення у справі є необґрунтованими та недоведеними, базуються лише на припущеннях, адже позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про дійсний фінансовий стан відповідача, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення у зв`язку із відсутністю у відповідача грошових коштів.
Доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду.
У заяві про забезпечення позову не зазначені обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду про стягнення грошових коштів, у випадку задоволення судом зазначених вимог, належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставини надано не було.
Суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження можуть призвести до незворотних наслідків.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Крім того, суд вважає, що заходи забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Днепрбетон», що містяться на відкритих рахунках у банківських установах, може спричинити товариству перешкоди у здійсненні ним своєї господарської діяльності.
Суд зауважує, що підставою для застосування заходів забезпечення позову може бути встановлення об`єктивної можливості вчинення відповідачем дій, які ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду або ефективний захист прав, які є предметом розгляду.
Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, огляду на те, що стороною позивача не доведено належними чи допустимими доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає, що відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. 149-150, 152-153, ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяв ОСОБА_1 про забезпечення її позову до товариства з обмеженою відповідальністю «Днепрбетон» про стягнення заборгованості з орендної плати, пені та трьох відсотків річних відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів.
Суддя О.О.Куць