Справа № 569/13471/26
У Х В А Л А
09 липня 2026 року місто Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі головуючого судді - Галінської В.В.
секретар судового засідання - Музичук В.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Косянчука Віктора Вікторовича про перехід від розгляду справи спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження по цивільній справі №569/13471/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення понесених додаткових витрат на дітей,-
В С Т А Н О В И В :
У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області знаходиться цивільна справа за ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення понесених додаткових витрат на дітей.
Ухвалою судді Рівненського міського суду Рівненської області від 22 червня 2026 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження Перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 10:15год. 09 липня 2026 рокув приміщенні Рівненського міського суду (м.Рівне, вул.Шкільна,1) з повідомленням (викликом) сторін..
07 червня 2026 року через "Електронний суд" представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Косянчук В.В. надіслав клопотання про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Клопотання обгрунтоване тим, що на думку відповідача дана справа потребує детального судового розгляду, оскільки має значну складність. В обґрунтування заяви, зазначив, що З тексту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_3 ) звинувачує ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_4 ) у неналежному виконанні останнім його батьківських обов`язків. У відзиві на позовну заяву наведено докази, що, незважаючи на стягнення аліментів, ОСОБА_4 зберіг позитивні відносити з дітьми, всіляко їх підтримує, дбає. Тобто, приймає активну участь у їх вихованні, дозвіллі та побуті. Зокрема, за період з 2007 р. по 2015 р. ОСОБА_4 побудував для дітей власну оселю. За весь час будівництва офіційно працював, а будівельними роботами займався у неробочий час: вечірній час, вихідні та відпустки. З 2020 року відносити в сім`ї суттєво погіршились, ОСОБА_3 вже не просто влаштовувала дома скандали, а почала виганяти ОСОБА_4 з власного дому. Писала наклепи на ОСОБА_4 , з приводу чого останній надавав пояснення правоохоронним органам. Більш ретельна перевірка не виявила жодних порушень зі сторони ОСОБА_4 . Але все це негативно впливало на дітей. Щоб уникати скандалів, ОСОБА_4 старався приходити до дому коли діти вже сплять, щоб вони цього всього не бачили. Після розлучення змушений був залишити будинок, який сам же і будував. Оскільки заради саме дітей, ОСОБА_4 згладжував постійні сварки дома. Після розлучення ОСОБА_3 почала всіляко перешкоджати ОСОБА_4 регулярно бачитись зі своїми дітьми. Звертаючись із позовними заявами, ОСОБА_3 обгрунтування своїх позовних вимог надає досить стисло, що не дозволяє всебічно, у повній мірі та об`єктивно розглянути в судовому процесі всі обставин справи в їх сукупності. Більше того, ОСОБА_3 регулярно звертається за захистом своїх прав до суду правоохоронних органів, вводячи останніх в оману.
Розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження може створити негативний прецедент, що в свою чергу може негативно вплинути на інтереси дітей. Зокрема, ОСОБА_3 буде використовувати судові рішення як спосіб погіршити відносини ОСОБА_4 з його дітьми.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечувала щодо клопотання представника відповідача про перехід від розгляду справи спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження, посила відмовити в задоволенні даного клопотання.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник в судове засідання не з`явились.
Дослідивши дані клопотання представників сторін, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 277ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Водночас відповідно до ч. 4 ст.277 ЦПК України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Відповідно до статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Водночас, положеннями частини 1 статті 274 ЦПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, серед яких і малозначні справи.
Згідно з ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги непов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шестидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (ч. 3 ст. 274 ЦПК України).
В той же час, частиною 7 статті 277 ЦПК України передбачено, що частини друга та шоста статті 277 ЦПК України не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.
Як слідує зі змісту позовної заяви, предметом даного позову є стягнення понесених додаткових витрат на дітей. При цьому, враховуючи, що справа не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, тому дана справа відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України, підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки є малозначною.
Водночас, представник відповідача, обґрунтовуючи необхідність розгляду справи в загальному позовному провадженні, не навів достатніх та переконливих аргументів для необхідності розгляду справи в загальному позовному провадженні.
Поряд з цим, суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
З урахуванням вищевикладеного, взявши до уваги категорію та складність спору, обсяг та характер поданих доказів у справі, зокрема предмет та підстави позову, врахувавши положення ч. 7 ст. 277 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження. Необґрунтовані належним чином заперечення відповідача не можуть слугувати підставою для переходу розгляду справи у загальне позовне провадження.
Разом з тим, суд звертає увагу, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, відповідач не позбавлений можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлений можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позивача у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повній мірі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.
Таким чином, враховуючи викладені норми чинного процесуального законодавства, відсутність у клопотанні відповідача обґрунтованих підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст. 259-261, 279, 353 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Косянчука В.В. про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження у цивільній справі - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набрала законної сили 09 липня 2026 року.
Суддя -