ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
09 липня 2026 року м. Одеса Справа № 916/2094/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича
на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025
по справі №916/2094/25
за позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича
про стягнення 373 801,68 грн, -
ВСТАНОВИВ:
До Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича про стягнення 37 3801,68 грн заборгованості за договором №3-І-ІЗФ-20 про відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого нерухомого державного майна, забезпеченню комунальними та іншими послугами від 13.04.2020 року, з яких - 205 542,59 грн основного боргу, 118 998,45 грн пені, 37 540,15 грн інфляційних та 11 720,49 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 позовні вимоги задоволено в повному обсязі; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) 373 801,68 грн заборгованості та 4 485,62 грн витрат зі сплати судового збору.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25.
Апелянт просить змінити рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 і викласти його в наступної редакції «Стягнути з Фізичної особи підприємця Сара Володимира Васильовича на користь Державного підприємства «Адміністрації морських портів України» - 96 534,32 грн., що складається з основного боргу 60 050,87 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України в розмірі 30 619,32 грн., доплата згідно встановленого індексу інфляції 2 725,04 грн., компенсаційну виплату в розмірі три процента річних від простроченої- 3 139,09 грн.
Тобто апелянт фактично оскаржує рішення в частині задоволення позовних вимог у сумі 277 267,36 грн.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25 - залишено без руху; встановлено Фізичній особі-підприємцю Сару Володимиру Васильовичу строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду 1) доказів сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі, встановленому законом 2) наведення інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25 - протягом 5 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту або суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6, 7 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026, якою апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25 залишено без руху, була доставлена до електронного кабінету представника Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича адвоката Петрова Володимира Степановича 30.06.2026 о 19:16.
Таким чином, дана ухвала вважається врученою апелянту 01.07.2026, тому крайній строк на усунення недоліків, встановлений ухвалою суду апеляційної інстанції, сплив 06.07.2026.
06.07.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. До даної заяви були долучені докази сплати судового збору у розмірі, встановленому законом розмірі.
Крім того, апелянт навів інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25.
Апелянт вказав, що ДП «АМПУ» по справі № 916/2094/25 надало до Господарського суду Одеської області недостовірну інформацію про місце проживання відповідача, а саме вказало адресу Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Грушевського Михайла № 2, що привело до того, що ФОП Сара В.В. не зміг своєчасно отримати судове рішення і надати в апеляційну скаргу.
Апелянт зазначив, що розгляд справи № 916/2094/25 в Господарському суді Одеської області пройшов без участі ФОП Сара В.В. через те, що позивач помилково в позові надав адресу ФОП Сара В.В., а саме: АДРЕСА_1 , місцевий суд не звернув на це увагу та не витребував Витяг з реєстру Ізмаїльської територіальної громади про місце проживання відповідача. Все це є помилками ДП «АМПУ» і Господарського суду Одеської області, що дає підставу визнати поважним пропуск ФОП Сара В.В. строку на апеляційне оскарження рішення по справі № 916/2094/25.
Апелянт вказав, що адвокат Петров В.С. надав заяву про ознайомлення з матеріалами справи № 916/2094/25 на підставі отриманої інформації від виконавчої служби, згідно договору про правову допомогу з ФОП Сара В.В. про сбір і надання клієнту інформації про його борги. Адвокат Петров В.С. діяв по ордеру для Господарського суду Одеської області, який не вручав адвокату Петрову В.С. рішення суду від 01.07.2025 по справі № 916/2094/25.
Крім того, апелянт зазначив, що адвокат Петров В,С. на той час не мав повноважень надавати апеляційну скаргу, в свою чергу підготовка апеляційної скарги вимагає збір відповідних доказів для складання процесуального документу. ДП « АМПУ» в свою чергу перешкоджала ФОП Сара В.В. зібрати необхідну інформацію і докази, та через це виникали труднощі. Так, Технічний звіт складений за результатами візуального та інструментального обстеження будівлі по причині виникнення дефектів та пошкоджень від 03.11.2023 були отримані з значною затримкою від ДП «АМПУ». До того виникла необхідність бухгалтерського аналізу платежів, які проводились, підбору і перевірці первинних документів, рахунків, актів виконаних робіт.
По закінченню роботи адвокат Петров В.СМ. виявив борги, які сформувались також при інших обставинах і по іншим справам та лише 25.05.2026 адвокат Петров В.С. передав повну інформацію про виявлені обставини, у тому числі судове рішення по справі № 916/2094/25 та уклав договір з ФОП Сара В.В. на наданню юридичних послуг в Південно-західному апеляційному господарському суді.
Розглянувши дані доводи апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За умовами пункту 2 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25 було складено та підписано 01.07.2025, крайній строк на його оскарження припадав на 21.07.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 256 ГПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку і має здійснюватися лише за умови наявності правових підстав вважати, що пропуск строку мав місце з об`єктивних, незалежних від волі заявника причин.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційного оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі №916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави.
Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку.
Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Колегія суддів також вважає за необхідне врахувати правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України. У постанові зауважено на тому, що суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Щодо обставин неповідомлення ФОП Сара Володимира Васильовича про розгляд справи №916/2094/25, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1-3, 7 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фізична особа-підприємець Сара Володимир Васильович зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 .
В апеляційній скарзі апелянт самостійно зазначив, що він знаходиться за адресою 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Михайла Грушевського, буд. 2.
Відповідно до наявного в матеріалах справи Договору №-І-ІЗФ-20 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна, забезпеченню комунальними та іншими послугами від 13.04.2020, укладеного між ДП "АМПУ" та ФОП Сара В.В., Фізична особа-підприємець Сара Володимир Васильович зареєстрований за адресою - АДРЕСА_2 .
В той же час, посилання апелянта на те, що він зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , не приймається колегією суддів до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до відповіді №2994477 від 07.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру фізична особа Сара Володимир Васильович зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .
Тобто це адреса реєстрації Сари Володимира Васильовича саме як фізичної особи, як не є фізичної особи-підприємця.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем у даній справі є саме Фізична особа-підприємець Сара Володимир Васильович, а не Сара Володимир Васильович як фізична особа.
Таким чином, належною адресою відповідача є саме Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Енгельса (нова назва - вул. Михайла Грушевського), буд. 2, кімната 512.
Як вбачається з матеріалів справи, копія позовної заяви Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у даній справі направлялася на адресу ФОП Сара В.В. ( АДРЕСА_4 ) засобами поштового зв`язку.
Таким чином, апелянт був належним чином повідомлений про звернення Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» з відповідним позовом у даній справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2025 по справі №916/2094/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи; запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ст. 251, 252 ГПК України) - подати до суду відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених в ньому обставин, заяв з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копії статутних та реєстраційних документів; роз`яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Копія даної ухвали направлялася на адресу ФОП Сара В.В. ( АДРЕСА_2 ) засобами поштового зв`язку. Копія даної ухвали повернулася у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (т.1 а.с. 194-196), що в розумінні ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про отримання такої ухвали апелянтом.
Крім того, на адресу ФОП Сара В.В. ( АДРЕСА_2 ) засобами поштового зв`язку також направлялася копія рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25. Копія даного рішення повернулася у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (т.1 а.с. 206-210), що в розумінні ч. 6 ст. 242 ГПК України свідчить про отримання оскаржуваного рішення апелянтом.
За таких обставин, суд першої інстанції, направляючи апелянту рекомендованими листами судову кореспонденцію у справі №916/2094/35 за належною поштовою адресою, вжив усіх належних та необхідних заходів для повідомлення ФОП Сари В.В. про існування даної справи, при цьому враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження порушення оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, колегія суддів зазначає про те, що в силу приписів частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України копії всіх надісланих скаржникові судом документів вважаються врученими відповідачеві з дати проставлення на конверті відміток про відсутність адресата.
В свою чергу, дані обставини повністю спростовують посилання апелянта про те, що йому не було відомо про існування справи №916/2094/25.
Необізнаність апелянта про справу пов`язана саме з його суб`єктивною поведінкою по неотриманню поштової кореспонденції за адресою реєстрації, адже він належним чином повідомлявся судом про існування справи №916/2094/25.
В силу статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд апеляційної інстанції також зауважує на тому, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, що узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, вказаною, зокрема, в рішенні останнього у справі "Пономарьов проти України".
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. У даному випадку саме апелянт є безпосередньо зацікавленим вчиняти дії з метою одержання інформації про хід та стан справи і несе ризик настання несприятливих наслідків в результаті невжиття заходів щодо отримання інформації про рух справи.
Подібна правова позиція міститься в ухвалі Верховного Суду від 17.01.2022 у справі №922/2487/19.
З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить до висновку, що ФОП Сара Володимир Васильович повідомлявся про розгляд даної справи у порядку, встановленому законом.
В свою чергу, апелянт не надав жодних доказів на підтвердження обставин виїзду закордон, відрядження, проживання в Канаді тощо.
Щодо посилання апелянта на те, що йому стало відомо про судові справи лише 15.01.2026, то такі посилання жодним чином не підтверджуються, а апелянт не вказує з яких джерел йому стало відомо про дане рішення.
Проте, навіть якщо враховувати даний факт, заява про ознайомлення з матеріалами справи була подана представником ФОП Сара В.В. адвокатом Петровим В.С. лише через два місяці - 19.03.2026.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що починаючи з 19.03.2026 представник ФОП Сара В.В. адвокат Петров В.С. міг ознайомитися зі змістом оскаржуваного рішення та ознайомити з текстом вказаного рішення самого Сару В.В.
Тобто навіть якщо припустити, що відповідач не міг ознайомитися із оскаржуваним рішенням раніше 19.03.2026, то все рівно апеляційну скаргу було подано 05.06.2026, тобто через 77 днів з моменту ознайомлення представника апелянта з матеріалами даної справи. Отже такі дії Відповідача є невиправданим зволіканням щодо процесуальних строків.
Посилання на те, що адвокат Петров В.С. не був уповноважений на подання апеляційної скарги, також не приймається колегією суддів до уваги, адже ключовим у даному випадку є саме обізнаність відповідача про існування такого рішення. Не надання в певний період часу представникові права на подання апеляційної скарги не може бути поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доводи апелянта про те, що пропуск строку на апеляційне оскарження пов`язаний з необхідністю великого обсягу часу для зібрання та аналізу доказів, також не приймається колегією суддів до уваги, особливо враховуючи той факт, що відповідач належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, оскаржуване рішення було ухвалене ще 01.07.2025, а представник апелянта був ознайомлений з повним текстом оскаржуваного рішення починаючи з 19.03.2026.
Посилання апелянта на те, що він отримав примірник оскаржуваного рішення лише 25.05.2026 також не підтверджується жодними належними та допустимими доказами та базується виключно на посиланнях зацікавленої особи. Крім того, навіть за умови того, що апелянт перебуває за межами території України, то він міг отримати доступ до оскаржуваного рішення в електронній формі. В свою чергу, невчинення таких дій базувалося виключно на суб`єктивній поведінці апелянта.
З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що скаржник не надав належних, допустимих доказів апеляційному суду щодо неможливості подання апеляційної скарги в двадцятиденний строк, передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
З урахуванням викладеного колегія суддів зазначає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25, викладені в зазначеному клопотанні, судом апеляційної інстанції визнаються необґрунтованими та неповажними.
В той же час, апелянт не виконав вимоги ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2026 та не навів інших поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25, у зв`язку з чим колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25.
Таким чином, оскільки Фізична особа-підприємець Сара Володимир Васильович не усунув недоліки апеляційної скарги в частині наведення поважних причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25.
Керуючись статтями 234, 256, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Сара Володимира Васильовича на рішення Господарського суду Одеської області від 01.07.2025 по справі №916/2094/25.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Головуючий суддя К.В. Богатир
Судді: О.Ю. Аленін
С.В. Таран