ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
08.07.2026 м. Дніпро Справа № 904/5568/25
Суддя Центрального апеляційного господарського суду Парусніков Ю.Б. розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства «Мішел» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2026 у справі № 904/5568/25 (суддя Кеся Н.Б.), повний текст рішення складено 15.06.2026
за позовом Приватного підприємства «Мішел», м. Дніпро
до Дніпровської міської ради, м. Дніпро
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про визнання недійсним договору оренди, визнання узгодженим нове будівництво, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Мішел» 30.09.2025 через систему «Електронний суд» звернулося до Дніпровської міської ради з позовною заявою.
У подальшому позивач неодноразово змінював предмет позову.
25.12.2025 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву про зміну предмета позову (а. с. 130-132 т 2), в якій просить суд розглядати позовну заяву від 30.09.2025 з урахуванням доводів позивача (підстав позову), викладених: у позовній заяві від 30.09.2025, у відповіді позивача від 27.10.2025 на відзив відповідача від 17.10.2025, у запереченні позивача від 28.11.2025 на відзив відповідача від 25.11.2025, із двома позовними вимогами, у тому числі: перша - в редакції заяви про зміну предмета позову вих. № 27/10-2 від 27.10.2025; друга - в редакції заяви вих. № 01/12-1 від 01.12.2025, а саме з наступними позовними вимогами:
1. Припинити правовідношення позивача (Орендар) з відповідачем (Орендодавець), встановлені наступними умовами договорів оренди земельних ділянок:
- підпункт 4.2.2 пункту 4.2 розділу 4, підпункт 9.3.2 пункту 9.3 розділу 9 Договору оренди від 08.06.2004 із змінами додатковою угодою від 23.01.2020 земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:03:341:0005;
- підпункт 4.2.2 пункту 4.2 розділу 4, пункти 6.11, 6.12, 6.14 розділу 6, пункт 12.7 розділу 12 Договору оренди від 11.10.2010 із змінами додатковою угодою від 13.08.2021 земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:03:341:0006.
2. Визнати право орендаря - Приватного підприємства «Мішел» на проєктування та будівництво ресторану по вул. Січеславська Набережна, 33а у м. Дніпро на орендованій за договором оренди від 08.06.2004 із змінами від 23.01.2020, земельній ділянці:
- кадастровий номер [номер приховано]:03:341:0005;
- орендованій за договором оренди від 11.10.2010 із змінами від 13.08.2021 земельній ділянці кадастровий номер [номер приховано]:03:341:0006,
на яких розташований належний орендареві на праві власності розважальний комплекс «Білий рояль», згідно з кодом цільового призначення цих земельних ділянок 3.08 Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок (Додаток 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру («Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування»), встановленим без рішення орендодавця - Дніпровської міської ради на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 20, абз. 8 п. 23 розд. Х Земельного кодексу України, без отримання рішення орендодавця - Дніпровської міської ради або її виконавчого комітету про надання згоди на проєктування та будівництво ресторану.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2026, з урахуванням ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2026 про виправлення описки в рішенні у даній справі позов Приватного підприємства «Мішел» до Дніпровської міської ради - залишено без задоволення.
Понесені Приватним підприємством «Мішел» судові витрати покладено повністю на позивача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Приватне підприємство «Мішел» оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду та просить скасувати оскаржуване рішення повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПП «Мішел» в редакції заяви про зміну предмета позову від 25.12.2025.
Ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, суддя-доповідач вважає необхідним залишити її без руху, з огляду на наступне.
1. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до пп. 6 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3028,00 грн.
За змістом прохальної частини позовної заяви у цій справі позивачем заявлено 4 самостійні немайнові вимоги, а саме:
Припинити правовідношення..., встановлені умовами договорів...
Далі наведено два різні договори оренди:
1. договір від 08.06.2004 із змінами додатковою угодою від 23.01.2020 щодо земельної ділянки кадастровий № [номер приховано]:03:341:0005;
2. договір від 11.10.2010 із змінами додатковою угодою від 13.08.2021 щодо земельної ділянки кадастровий № [номер приховано]:03:341:0006.
Кожен з указаних договорів оренди земельних ділянок породжує самостійне цивільне (господарське) правовідношення. Припинення правовідношення за одним договором не тягне припинення правовідношення за іншим.
Крім того, позивач просить:
Визнати право орендаря ... на нове будівництво ресторану...
При цьому право орендаря просить визнати щодо будівництва на різних земельних ділянках:
- земельної ділянки кадастровий № [номер приховано]:03:341:0005;
- земельної ділянки кадастровий № [номер приховано]:03:341:0006.
Право користування кожною окремою земельною ділянкою виникає з окремого договору оренди, тому визнання права щодо кожної окремої земельної ділянки також є окремим предметом захисту.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», в редакції на момент подання позовної заяви, позивачем сплачено судовий збір у сумі 6056,00 грн, тобто фактично сплачено судовий збір лише за дві вимоги немайнового характеру, що не відповідає вимогам ст. 4 та 6 Закону України «Про судовий збір» та усталеній практиці Верховного Суду (коли судовий збір справляється за кожну самостійну немайнову вимогу).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки апелянт оскаржує рішення суду першої інстанції, яким повністю відмовлено у задоволенні позову, та просить ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, предметом апеляційного перегляду є всі чотири заявлені немайнові позовні вимоги.
В якості доказу сплати судового збору ПП «Мішел» долучило до апеляційної скарги платіжну інструкцію від 02.07.2026 № 529 про сплату судового збору лише на суму 7267,20 грн, тобто у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи із наступного розрахунку: 3028,00 грн х 4 х 150% х 0,8 = 14534,40 грн - 7267,20 грн вже сплаченої суми судового збору.
Отже, недоплаченим лишається судовий збір у сумі 7267,20 грн (за інші дві вимоги немайнового характеру).
2. Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу «Інтернет» у режимі реального часу (ч. 1 ст. 6 цього Закону).
Постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Згідно з п. 37 Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу».
Пунктом 41 Інструкції визначено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.
Необхідними реквізитами ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, у межах якої подається відповідна скарга та дата оскаржуваного процесуального документа.
З огляду на те, що апелянт оскаржує в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції від 15.06.2026, тоді як у платіжній інструкції від 02.07.2026 № 529 у реквізиті «Призначення платежу» зазначено іншу дату оскаржуваного судового рішення - 16.06.2026, апелянту необхідно надати письмові пояснення щодо розбіжності між датою судового рішення, зазначеною у платіжній інструкції, та датою рішення, яке оскаржується, а також докази того, що судовий збір, сплачений за зазначеною платіжною інструкцією, зарахований саме за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2026 у цій справі.
У разі неможливості підтвердження зазначених обставин апелянту необхідно сплатити судовий збір у встановленому законом порядку із правильним зазначенням реквізитів платежу та надати суду відповідний платіжний документ.
З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 ГПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті174 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2, 4 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвал про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 258 - 260 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Мішел» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2026 у справі № 904/5568/25 залишити без руху.
2. Надати Приватному підприємству «Мішел» строк тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом:
- подання належних доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 7 267,20 грн;
- подання належних доказів того, що судовий збір, сплачений за платіжною інструкцією від 02.07.2026 № 529, сплачено саме за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2026 у справі № 904/5568/25, або сплати судового збору у встановленому законом порядку із правильним зазначенням реквізитів платежу та подання відповідного платіжного документа.
Ухвала набирає законної сили з моменту ї підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ю.Б. Парусніков