ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. [телефон приховано], е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"09" липня 2026 р. Справа № 911/1628/26
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» про поновлення строку на подання заперечень на відповідь на відзив у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтейнер»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор»
про стягнення 269022,11 грн,
без повідомлення (виклику) сторін,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтейнер» (далі - позивач, ТОВ «Укрконтейнер») звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою від 29.05.2026 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» (далі - відповідач, ТОВ «Будвендор») про стягнення 269022,11 грн, з яких: 228482,72 грн - заборгованість за орендною платою та послугами; 15471,62 грн пені; 18000,00 грн штрафу; 1819,73 грн 3% річних; 5248,04 грн інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором оренди обладнання № 25/09/20/3-ОР від 25.09.2020.
Господарський суд Київської області ухвалою від 08.06.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи). Суд також встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Через підсистему «Електронний суд» 23.06.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Через підсистему «Електронний суд» 30.06.2026, із пропуском встановленого судом строку, від позивача надійшла відповідь на відзив.
Через підсистему «Електронний суд» 09.07.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (документ сформований в системі «Електронний суд» 08.07.2026), у яких викладено заяву про поновлення ТОВ «Будвендор» строку на подання цих заперечень та врахування їх під час розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Частиною першою статті 167 ГПК України визначено, що у запереченні відповідач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.
Особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні встановлені статтею 251 ГПК України, відповідно до положень частини другої якої відповідач має право подати до суду заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Ухвалою від 08.06.2026 про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачеві п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідь на відзив отримана відповідачем 30.06.2026 відповідно до квитанції № 7758156 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, тоді як заперечення на відповідь на відзив сформовано в підсистемі «Електронний суд» 08.07.2026 та зареєстровано канцелярією суду 09.07.2026, тобто після закінчення встановленого судом процесуального строку.
Обґрунтовуючи заяву про поновлення процесуального строку, відповідач посилається на дію правового режиму воєнного стану, систематичні повітряні тривоги, масовані ракетні обстріли міста Києва, що вплинули на організацію роботи товариства та можливість своєчасної підготовки процесуального документа, а також на те, що частина встановленого судом строку припала на вихідні дні.
Оцінюючи наведені доводи, суд виходить із такого.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Водночас відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, положення частини першої статті 119 ГПК України щодо поновлення процесуального строку застосовуються виключно до строків, встановлених законом, тоді як процесуальні строки, встановлені судом, можуть бути лише продовжені у порядку, визначеному частиною другою зазначеної статті.
Оскільки строк на подання заперечень на відповідь на відзив був встановлений ухвалою суду від 08.06.2026, він є процесуальним строком, встановленим судом, а не законом.
При цьому із заявою про продовження такого строку до закінчення його перебігу відповідач до суду не звертався. Натомість після спливу встановленого судом строку відповідач подав заяву саме про його поновлення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заява відповідача про поновлення процесуального строку не підлягає задоволенню, оскільки процесуальним законом не передбачено можливості поновлення строку, встановленого судом.
Разом з тим суд установив, що відповідь на відзив також подана позивачем 30.06.2026 після спливу строку, визначеного ухвалою суду від 08.06.2026 (п`ять днів з дня отримання відзиву), при цьому будь-яких заяв щодо продовження чи поновлення процесуального строку позивач не подав.
Відповідно до частини другої статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом не лише за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, а й з ініціативи суду.
Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив, суд виходить із завдання господарського судочинства, визначеного статтею 2 ГПК України, а також принципів змагальності сторін, рівності учасників судового процесу перед законом і судом та пропорційності.
Суд враховує, що відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив є заявами по суті справи, подання яких спрямоване на реалізацію сторонами процесуальних прав щодо надання пояснень, доводів та заперечень стосовно предмета спору.
Суд також враховує, що прийняття зазначених заяв по суті справи не призведе до затягування розгляду справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, не порушує процесуальної рівності сторін та сприятиме повному, всебічному й об`єктивному з`ясуванню всіх обставин спору.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність продовження з власної ініціативи процесуального строку позивачу на подання відповіді на відзив до 30.06.2026, а відповідачу - на подання заперечень на відповідь на відзив до 08.07.2026 включно, з прийняттям зазначених процесуальних документів до розгляду.
Керуючись статтями 119, 234, 251 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» про поновлення процесуального строку на подання заперечень на відповідь на відзив.
2. Продовжити з ініціативи суду Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрконтейнер» процесуальний строк на подання відповіді на відзив до 30.06.2026.
3. Продовжити з ініціативи суду Товариству з обмеженою відповідальністю «Будвендор» процесуальний строк на подання заперечень на відповідь на відзив до 08.07.2026.
4. Прийняти до розгляду відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтейнер» (документ сформований в системі «Електронний суд» 30.06.2026) та заперечення на відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Будвендор» (документ сформований в системі «Електронний суд» 08.07.2026).
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в частині про відмову у поновленні процесуального строку в порядку та у строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін