УХВАЛА
08 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/2043/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий суддя, судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Смирнова Ю.М.)
від 18.11.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Сковородіна О.М., судді: Колесник Р.М., Тищенко А.І.)
від 08.04.2026
у справі № 910/2043/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дормаш"
про стягнення 679 324, 27 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дормаш"
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про зобов`язання вчинити дії,
за участю представників учасників справи:
позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - Плясун О.І.,
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Деркач І.В., Бандура І.В.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "АК "Київводоканал") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дормаш" (далі - ТОВ "Дормаш") про стягнення 679 324,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення пункту 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва №1879, затверджених розпорядженням Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2011 (надалі - Правила №1879), здійснював скид стічних вод у період з 01.01.2020 по 31.03.2024 без отримання Умов на скид стічних вод за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 8А, що стало підставою для нарахування оплати за послугу з водовідведення у п`ятикратному розмірі тарифу.
1.2. ТОВ "Дормаш" подано зустрічну позовну заяву до ПрАТ "АК "Київводоканал", в якій просило:
- зобов`язати ПрАТ "АК "Київводоканал" видати ТОВ "Дормаш", з урахуванням внесених змін, акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж за адресою: м. Київ, бул. В.Гавела 10;
- зобов`язати ПрАТ "АК "Київводоканал" видати ТОВ "Дормаш" узгоджений паспорт водного господарства за адресою: м. Київ, бул. В.Гавела 10;
- зобов`язати ПрАТ "АК "Київводоканал" видати ТОВ "Дормаш" умови на приймання (скид) стічних вод у систему каналізації міста Києва за адресою: бул. В.Гавела 10, за період з 01.01.2020 по 01.01.2026.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що ПрАТ "АК "Київводоканал", не видаючи тривалий час ТОВ "Дормаш" акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж, що, у свою чергу, унеможливило отримання паспорта водного господарства, який необхідний для отримання умов на скид, неправомірно застосувало оперативно-господарські санкції за період з 01.01.2020 по 31.03.2024.
2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.11.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026, у справі №910/2043/25 у задоволенні первісного позову та зустрічного позову відмовлено у повному обсязі.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, ПрАТ "АК "Київводоканал" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі № 910/2043/25 в частині відмови у стягненні з ТОВ «Дормаш» плати за скид стічних вод без умов на скид; прийняти у відповідній частині нове рішення, яким позов ПрАТ «АК «Київводоканал» задовольнити у повному обсязі.
3.2. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судами попередніх інстанцій ухвалено судові рішення без урахування висновків Верховного Суду:
- від 25.04.2025 у справі №910/8094/24 (відповідно до яких скид стічних вод без отримання умов на скид стічних вод є підставою для застосування наслідків, передбачених пунктом 8.1 Правил № 1879, а саме: сплати відповідачем у п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності умов);
- від 23.01.2019 у справі №355/385/17 (щодо застосування статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в якій закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати).
Скаржник наголошує, що доводи відповідача про те, що ним вживалися заходи для оформлення документів та подальшого отримання умов на скид не відповідають дійсності та в цілому не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення Правил № 1879.
3.3. ТОВ "Дормаш" 23.06.2026 через «Електронний суд» подало до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень
4.1. Між Публічним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" (перейменоване у ПрАТ "АК "Київводоканал"), як постачальником, та ТОВ "Дормаш", як абонентом, 15.05.2012 укладено договір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднанні мережі №10520/5-08 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 Договору постачальник зобов`язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від нього стічних вод у систему каналізації м. Києва за адресами об`єктів водоспоживання, зазначеними у дислокації об`єктів водоспоживання та водовідведення (яка є невід`ємною частиною цього договору) та на підставі пред`явлених абонентом умов (дозволу) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва (надалі - Умови), а абонент зобов`язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору та дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (в подальшому - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за №37, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 26.04.2002 за №403/6691 (в подальшому - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затвердженими розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 12.10.2011 №1879, зареєстрованими в Головному управлінні юстиції у м. Києві 17.10.2011 за №44/903 (надалі - Місцеві правила приймання), а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.
Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 за №37, втратили чинність 21.05.2017, а у спірний період були чинними Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 01.12.2017 №316 (надалі - Правила приймання).
Згідно з пунктом 1.5 Договору абонент забезпечує наявність та своєчасне подовження Умов на скид стічних вод згідно з вимогами чинного законодавства, а також забезпечує скид стічних вод з дотриманням допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Пунктом 3.3.11 Договору визначено обов`язок абонента своєчасно подовжувати у встановленому порядку Умови на скидання стічних вод у каналізаційну мережу постачальника, утримувати в належному технічному та санітарному стані мережі та обладнання.
Згідно з пунктом 4.10 Договору у разі порушення абонентом пунктів 1.1, 1.5 цього договору, плата за скид стічних вод без чинних Умов (дозволу) нараховується у п`ятикратному розмірі тарифу за водовідведення відповідно до вимог чинного законодавства.
Цей договір укладається строком на один рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до припинення його дії жодна із сторін письмово не повідомить іншу сторону про його припинення (пункт 7.1 Договору).
4.2. Між сторонами 01.03.2012 укладено додаткову угоду №1 до Договору на водовідведення додаткового об`єму стічних вод, які потрапляють в комунальну каналізацію м. Києва через зливоприймачі та люки каналізаційних колодязів. Послуги за даною угодою надаються ТОВ "Дормаш" за адресою: м. Київ, бул. В. Гавела (І. Лепсе), 10. Невід`ємною частиною цієї угоди і Договору є: копія плану земельної ділянки абонента із зазначенням площі у гектарах; довідка про загальну площу території, яку займає абонент, з зазначенням площі водонепроникних поверхонь, ґрунтових поверхонь, газонів; умови (дозвіл) на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва, отримані абонентом в Управлінні екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал"; довідка ЄДРПОУ абонента; довідка абонента про форму фінансування; дані абонента про проведення розрахунку додаткового об`єму стічних вод.
4.3. Як стверджує позивач за первісним позовом, ТОВ "Дормаш" у період часу з 01.10.2020 по 31.03.2024 здійснювало скид стічних вод без Умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 10, що є порушенням пункту 8.1 Правил №1879 та умов Договору, у зв`язку з чим Департаментом екологічного нагляду нараховано відповідачу плату за скид стічних вод без Умов на скид у період з 01.01.2020 по 31.03.2024 у розмірі 679 324,27 грн.
Нарахування за скид стічних вод без Умов на скид здійснено в чотирикратному розмірі тарифу, оскільки однократний розмір тарифу за скид стічних вод уже застосовано при проведенні та виставленні відповідачу за первісним позовом основних нарахувань, які ним оплачені, що підтверджується витягом з розрахункового листа контрагента.
ПрАТ "АК "Київводоканал" направило на адресу ТОВ "Дормаш" лист-попередження від 26.09.2023 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод в розмірі 583 757,90 грн з розрахунком від 26.09.2023 №15/ВУ-6/5-09-2023 та лист-попередження від 18.04.2024 щодо сплати нарахувань за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод в розмірі 95 566,37 грн з розрахунком від 18.04.2024 №15/ВУ-6/5-03-2024, що разом складає 679 324,27 грн. Направлення вказаних листів підтверджується списками згрупованих поштових відправлень, однак станом на дату звернення до суду із позовною заявою ТОВ "Дормаш" зазначені грошові кошти не сплатило.
4.4. Заперечуючи проти первісних позовних вимог та обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ТОВ "Дормаш" вказало, що Умови на скид передбачають наявність певних основних невід`ємних складових (які також видає відповідач за зустрічним позовом), а тому послідовність дій для їх отримання виглядає наступним чином:
1. Отримання Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж, який є складовою паспорта водного господарства;
2. Отримання (узгодження) паспорта водного господарства;
3. Отримання Умов на скид.
При цьому виконання кожної наступної дії можливе лише при умові виконання попередньої.
4.5. На виконання умов Договору 13.09.2017 ТОВ "Дормаш" отримані Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва за реєстраційним номером 1732, зі строком дії до 31.08.2018.
ПрАТ "АК "Київводоканал" 08.09.2017 складено припис (Акт №01283) про необхідність переоформлення паспорту водного господарства через зміну технологічних процесів.
До закінчення терміну дії Умов на скид, з урахуванням припису за Актом від 08.09.2017 №01283, ТОВ "Дормаш" 31.07.2019 звернулося до Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ "АК "Київводоканал" з листами №1/31-07-2019 про проведення тампонажу каналізаційних випусків, що не експлуатуються, та №2/31-07-2019 щодо коригування Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж за адресою: м. Київ, бул. В. Гавела, 10.
ТОВ "Дормаш" 24.01.2019 направлено ПрАТ "АК "Київводоканал" лист про проведення тампонажу каналізаційних випусків, що не експлуатуються.
ТОВ "Дормаш" повторно 24.09.2019 звернулося до Департаменту екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал" з листом про продовження терміну дії Умов на скид, на який було отримано відмову у подовженні терміну дії Умов на скид (лист від 08.10.2019 №3212/15) через необхідність переоформлення паспорта водного господарства.
У цей період (29.10.2019), з метою узгодження паспорта водного господарства, ТОВ "Дормаш" звернулося до ПрАТ "АК "Київводоканал" з проханням провести тампонаж каналізаційних випусків, що не експлуатуються та продовження терміну дії Умов на скид.
Наявність тампонажу каналізаційних випусків підтверджується Актом обстеження технічного стану від 19.12.2019.
Надалі, з метою дотримання послідовності узгодження паспорта водного господарства, ТОВ "Дормаш" 27.12.2019 направило звернення №1/27-12-2019 до Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ "АК "Київводоканал" щодо коригування Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж.
Через тривалу відсутність відповіді щодо коригування та видачі Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж зі сторони ПрАТ "АК "Київводоканал", ТОВ "Дормаш" неодноразово зверталося до відповідача з листами про перенесення термінів переоформлення паспорта водного господарства та отримання Умов на скид, які останній погоджував.
ТОВ "Дормаш" 24.10.2023 направив звернення до ПрАТ "АК "Київводоканал" про видачу скоригованого Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж (лист №1/24-10-2023).
У відповідь на звернення, 27.10.2023 працівниками ПрАТ "АК "Київводоканал" складено Акт №13759 обстеження об`єкта за адресою: м. Київ, бул. В.Гавела, 10, згідно з яким складено припис про необхідність переоформлення паспорта водного господарства у строк до 27.11.2023, та яким встановлено необхідну інформацію для видачі скоригованого Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж.
Після цього ТОВ "Дормаш" неодноразово направляло звернення до ПрАТ "АК "Київводоканал" (Департаменту екологічного нагляду) щодо продовження терміну виконання припису згідно з Актом обстеження об`єкту №13759 через ненадання Департаментом експлуатації каналізаційного господарства ПрАТ "АК "Київводоканал" Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж, що унеможливлює переоформлення паспорта водного господарства.
ПрАТ "АК "Київводоканал" на звернення ТОВ "Дормаш" продовжувало перенесення терміну стосовно переоформлення паспорта водного господарства та отримання Умов на скид, однак так і не видало ТОВ "Дормаш" скоригований Акт розмежування балансової належності каналізаційних мереж.
ПрАТ "АК "Київводоканал" 20.02.2025 листом №15-Вх-8-91-2025 відмовило ТОВ "Дормаш" у перенесенні термінів переоформлення паспорта водного господарства та отримання Умов на скид.
4.6. ТОВ "Дормаш" долучено до матеріалів справи рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 24.06.2025 №6-р/тк у справі №318/60/101-рп/к.23. яким:
- визнано ПрАТ "АК "Київводоканал" таким, що у період з 12.10.2011 по 24.06.2025 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку послуги з водопостачання та водовідведення;
- визнано дії ПрАТ "АК "Київводоканал", які полягають у розробленні та застосуванні Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, положеннями яких передбачено обов`язки абонентів (споживачів) отримати у вказаного товариства Умови на скид стічних вод, щорічно подовжувати строк їх дії та сплачувати в п`ятикратному розмірі тариф на послуги за весь період їх відсутності, а також в укладенні з абонентами (споживачами) договорів з відповідними положеннями, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого частиною першою статті 13 та пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуги з централізованого водовідведення (приймання стічних вод);
- накладено на ПрАТ "АК "Київводоканал" штраф у розмірі 10 095 500 грн;
- зобов`язано ПрАТ "АК "Київводоканал" припинити порушення, яке полягає у розробленні та застосуванні Правил, положеннями яких передбачено обов`язки абонентів (споживачів) отримати у вказаного товариства Умов на скид стічних вод, щорічно подовжувати строк їх дії та сплачувати в п`ятикратному розмірі тариф на послуги за скид стічних вод за весь період їх відсутності, а також в укладенні з абонентами (споживачами) договорів з відповідними положеннями, та усунути його наслідки у двомісячний строк із дати отримання цього рішення.
У зазначеному рішенні Антимонопольного комітету України встановлено, що місцевими правилами приймання стічних вод абонентів у систему каналізації в інших містах України, зокрема в м. Черкаси, м. Чернігові, м. Житомирі та м. Борисполі не передбачено отримання окремого документа, такого як "умови на скид стічних вод", а також не встановлено відповідальності у п`ятикратному розмірі за його відсутність. У вказаних містах умови щодо скиду стічних вод узгоджуються на етапі підключення абонента до каналізаційної мережі та укладання договору. Якщо ж у споживача відбуваються зміни у водовідведенні, сторони укладають новий договір. Крім того, Антимонопольний комітет України зазначив, що жодним нормативно-правовим актом у сфері приймання стічних вод не передбачено існування документа "умови на скид стічних вод" та, відповідно, не встановлено обов`язку споживачів щорічно подовжувати строк його дії або сплачувати у п`ятикратному розмірі тариф за весь період його відсутності, а також укладати договори з такими положеннями.
4.7. Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у позовах, виходили з такого:
(1) щодо первісного позову:
- відповідно до положень діючого законодавства та умов укладених Договору і додаткової угоди, ТОВ "Дормаш" зобов`язане отримати відповідні Умови на скид, для чого він має погодити в Департаменті екологічного нагляду ПрАТ "АК "Київводоканал" паспорт водного господарства, а для отримання зазначеного паспорта необхідним є отримання Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж;
- з 25.08.2018 по 20.02.2025 між сторонами велася переписка щодо погодження Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж, а терміни переоформлення паспорту водного господарства, без якого неможливо отримати Умови на скид, неодноразово переносилися, зокрема, і у спірний період;
- у спірний період ТОВ "Дормаш" вчиняло дії, направлені на отримання відповідних Умов на скид, а ПрАТ "АК "Київводоканал", у свою чергу, погоджувало продовження терміну отримання таких документів, у зв`язку з чим з дій сторін вбачається погодження ними інших умов ніж ті, які були зазначені у договорі;
- ТОВ "Дормаш" на виконання умов Договору, додаткової угоди №1 та Правил №1879 неодноразово намагалося вирішити питання погодження Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж і переоформлення паспорту водного господарства, без якого неможливо отримати Умови на скид;
- надання ПрАТ "АК "Київводоканал" згоди на відтермінування виконання припису щодо оформлення Умов на скид і одночасне нарахування за цей самий період плати у п`ятикратному розмірі за відсутність таких Умов є суперечливою поведінкою, що порушує принцип добросовісності;
- відповідачем за первісним позовом доведено вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язань з отримання Умов на скид, а неможливість їх отримання у визначені строки зумовлена діями самого позивача за первісним позовом;
- наведене свідчить про фактичну неможливість для відповідача за первісним позовом отримати Умови на скид у встановлені строки без застосування відповідальності за їх відсутність, навіть при належному виконанні всіх вимог позивача за первісним позовом як компанії, яка займає монопольне становище на ринку послуг з водовідведення;
- Антимонопольний комітет України визнав такими, що порушують конкуренцію Правила №1879, а саме - монополію позивача за первісним позовом, зобов`язавши Київську міську раду їх змінити, аби припинити зловживання і забезпечити конкуренцію та прозорість у цій сфері;
- відсутні підстави для стягнення з ТОВ "Дормаш" плату за скид стічних вод без Умов на скид за період з 01.01.2020 по 31.03.2024 у заявленому розмірі;
(2) щодо зустрічного позову:
- заявлені зустрічні позовні вимоги в даному випадку є формою втручання в дискреційні повноваження відповідача за зустрічним позовом як суб`єкта господарювання, що провадить ліцензовану діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення;
- суд не має підстав безальтернативно зобов`язувати ПрАТ "АК "Київводоканал" видати технічну та дозвільну документацію (акт, паспорт, умови) без належного проходження абонентом регламентованої процедури обстеження (яке, зокрема було унеможливлено ймовірним підтопленням колодязів відповідно до акта обстеження технічного стану відомчої каналізаційної мережі від 29.11.2023) та перевірки повноти поданих даних;
- матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів (як-то альтернативних актів обстеження, висновків експертів тощо), які б спростовували наявність підтоплення або підтверджували належний технічний стан мереж, достатній для їх обстеження та складання акта;
- за відсутності таких доказів, відсутні підстави для задоволення зустрічного позову.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №910/2043/25 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №910/2043/25 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кролевець О.А.
Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2025 відкрито касаційне провадження у справі №910/2043/25 за касаційною скаргою ПрАТ "АК "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026; справу призначено до судового розгляду.
5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі № 910/2043/25 у частині розгляду вимог первісного позову.
При цьому Суд ураховує, що рішення судів попередніх інстанцій у частині розгляду вимог зустрічного позову жодною із сторін до касаційного суду не оскаржується, а відтак Судом у цій частині не переглядаються.
5.3. Скаржник 07.07.2026 через «Електронний суд» подав до Суду додаткові пояснення.
5.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
6.3. Касаційне провадження у цій справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
Так, ПрАТ "АК "Київводоканал" вказує, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах:
- від 25.04.2025 у справі №910/8094/24 (щодо застосування пункту 8.1 Правил № 1879);
- від 23.01.2019 у справі №355/385/17 (щодо застосування статті 629 ЦК України).
Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
Зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін «подібні правовідносини», зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями.
З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.
Отже, для касаційного перегляду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі.
Також колегія суддів відзначає, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або низки норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.
6.4. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у справах №910/8094/24 та №355/385/17, Верховний Суд виходить з такого.
6.4.1. У справі №910/8094/24, на яку посилається скаржник, предметом розгляду були вимоги ПрАТ "АК "Київводоканал" до товариства про стягнення заборгованості за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у чотирикратному розмірі тарифу (оскільки однократний розмір тарифу вже було нараховано при проведенні основних нарахувань за надані послуги).
Позовні вимоги у цій справі були обґрунтовані тим, що відповідач у період з 01.03.2019 до 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без Умов на скид таких, що, за доводами позивача, є порушенням пункту 8.1 Правил № 1879.
Верховний Суд, переглядаючи постанову суду попередньої інстанції, якою позовні вимоги були задоволені, вказав, що оскільки апеляційний господарський суд установив, що відповідач із порушенням Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва в період з 01.03.2019 до 23.02.2022 здійснював скид стічних вод без отримання Умов на скид стічних вод, то з урахуванням обов`язкового поширення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва на організації, установи, підприємства всіх форм власності та фізичних осіб - підприємців суд дійшов правильного висновку про наявність підстав для застосування наслідків, передбачених пунктом 8.1 Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, а саме сплати відповідачем у п`ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період відсутності Умов, що узгоджується з положеннями пункту 5.3 договору на послуги водопостачання та водовідведення від 05.03.2002 № 00231/5-01 та відповідає суті зобов`язання сторін.
6.4.2. У справі №355/385/17, на яку також посилається скаржник, розглядався спір фізичної особи до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» про зобов`язання вчинити певні дії, стягнення страхового відшкодування та компенсації моральної шкоди.
Верховний Суд, залишаючи в силі рішення суду першої інтенції, яким позовні вимоги були задоволені частково, навів узагальнюючий висновок, що в статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
6.5. Оцінюючи висновки Верховного Суду у наведених справах на предмет їх подібності до правовідносин у справі, що переглядається, колегія суддів ураховує, що у даній справі №910/2043/25 предметом спору за первісним позовом є матеріально-правова вимога ПрАТ «АК «Київводоканал» до ТОВ «Дормаш» про стягнення плати за скид стічних вод без Умов на скид за період з 01.01.2020 по 31.03.2024.
У розрізі спірних правовідносин судами встановлено, що ТОВ "Дормаш" отримало первісний Акт розмежування каналізаційних мереж ще 24.02.2012, а Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва ТОВ "Дормаш" - 13.09.2017, зі строком дії до 31.08.2018.
Проте, за результатом проведеного 08.09.2017 обстеження об`єкта відповідача за первісним позовом, встановлено зміну технологічних процесів, у зв`язку з чим надано припис переоформити паспорт водного господарства.
Відтак фактично спірні правовідносини (за первісним та зустрічним позовами) виникли між сторонами внаслідок відсутності оформлення Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж, паспорта водного господарства та Умов на приймання (скид) стічних вод у систему каналізації з урахуванням припису ПрАТ «АК «Київводоканал» від 08.09.2017.
Судами встановлено, що у період з 25.08.2018 по 20.02.2025 між сторонами велася переписка щодо погодження нового Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж, а терміни переоформлення паспорту водного господарства, без якого неможливо отримати Умови на скид, неодноразово переносилися, зокрема, і у спірний період.
Тобто ПрАТ "АК "Київводоканал" у спірний період неодноразово надавало згоду на відтермінування виконання припису щодо оформлення Умов на скид.
Відтак, оскільки у спірний період ТОВ "Дормаш" вчиняло дії, направлені на погодження Акта розмежування балансової належності каналізаційних мереж і переоформлення паспорту водного господарства, тобто дій на отримання відповідних Умов на скид, а ПрАТ "АК "Київводоканал", у свою чергу, погоджувало продовження терміну отримання таких документів, в т.ч і у спірний період, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що з дій сторін вбачається погодження ними інших умов ніж ті, які були зазначені у Договорі.
Відтак надання ПрАТ "АК "Київводоканал" згоди на відтермінування виконання припису щодо оформлення Умов на скид і одночасне нарахування за цей самий період плати у п`ятикратному розмірі за відсутність таких Умов є суперечливою поведінкою, що порушує принцип добросовісності.
Вказані обставини у своїй сукупності стали підставою для відмови у задоволенні первісного позову у повному обсязі.
При цьому господарські суди також врахували, що Антимонопольний комітет України визнав такими, що порушують конкуренцію Правила №1879, а саме - монополію позивача за первісним позовом, зобов`язавши Київську міську раду їх змінити, аби припинити зловживання і забезпечити конкуренцію та прозорість у цій сфері.
6.6. Відтак, проаналізувавши наведену скаржником постанову Верховного Суду щодо застосування норм права в контексті спірних правовідносин, ураховуючи критерії подібності, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №333/2021/19, колегія суддів дійшла висновку про неподібність справи №910/8094/24 зі справою, що переглядається, адже остання визначально різниться встановленими господарськими судами фактичними обставинами справи, що формують зміст правовідносин, тобто рішення у справі ухвалене за інших обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, та за іншими поданими сторонами та оціненими судами доказами, у залежності від яких (обставин і доказів) і прийнято судове рішення.
Суд ураховує, що судові рішення у даній справі ухвалені за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу (подані сторонами докази), які не є аналогічними як у наведеній скаржником справі (№910/8094/24).
Відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.
Доводи скаржника про її неврахування зводяться до власного трактування таких висновків (без урахування змісту спірних правовідносин, конкретних обставин справи та наявних доказів у справі), що вочевидь не може бути підставою для скасування оскаржуваних судових рішень у відповідності до приписів статей 236, 310 ГПК України.
6.6.1. У свою чергу, справа №355/385/17 взагалі ухвалена за іншого предмета, підстав позову, способу захисту, що також виключає її подібність до спірних правовідносин.
Колегія суддів наголошує, що наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі недостатньо, за цією підставою касаційного оскарження обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування (неврахування) правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.
Тобто неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції для обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі у подібних правовідносинах.
Досліджуючи доцільність посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: (1) чи є правовідносини подібними та (2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних нормативно-правових актів.
Саме лише цитування скаржником висновків Верховного Суду щодо застосування статті 629 ЦК України у неподібних правовідносинах зі справою, що переглядається, не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
6.7. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду, та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
Отже, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПрАТ "АК "Київводоканал", оскільки після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України Судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду, та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, за змістовним, суб`єктивним і об`єктними критеріями є неподібними.
Фактично доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів та встановленні інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення первісного позову. Однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.8. При розгляді даної справи Верховний Суд бере до уваги, що однією із основних засад справедливого судочинства вважається принцип верховенства права, невід`ємною, органічною складовою, якого є принцип правової визначеності.
Одним з аспектів принципу правової визначеності є те, щоб у разі винесення судами остаточного судового рішення воно не підлягало перегляду. Сталість і незмінність остаточного судового рішення, що набуло чинності, забезпечується через реалізацію відомого принципу res judicata. Остаточні рішення національних судів не повинні бути предметом оскарження. Можливість скасування остаточних рішень, без урахування при цьому безспірних підстав публічного інтересу, та невизначеність у часі на їх оскарження несумісні з принципом юридичної визначеності. Тому категорію res judicata слід вважати визначальною й такою, що гарантує незмінність установленого статусу учасників спору, що визнано державою та забезпечує сталість правозастосовних актів. Правова визначеність також полягає в тому, щоб остаточні рішення судів були виконані.
Верховний Суд також зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", заява №24402/02).
У рішенні ЄСПЛ від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних передумов щодо доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Верховний Суд, здійснюючи аналіз доводів касаційної скарги у співвідношенні до обраної скаржником підстави касаційного оскарження виходить з того, що останнім не аргументовано і не доводилось у касаційній скарзі того, що суди під час розгляду справи зашкодили самій суті права доступу до суду, та не обґрунтовували наявну необхідність забезпечити сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Верховний Суд виходить з того, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, адже повноваження Верховного Суду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі в касаційній скарзі з огляду на підставу оскарження скаржником не зазначено й не обґрунтовано.
У справі ЄСПЛ "Sunday Times v. United Kingdom" (заява №6538/74) Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.
До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.
Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").
Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026 у справі № 910/2043/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець