Справа № 127/23913/26
Провадження № 2/127/6561/26
У Х В А Л А
Іменем України
08 липня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Бойко В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Дослідивши матеріали вказаного вище позову, суд дійшов висновку, що дана справа не належить до підсудності Вінницького міського суду Вінницької області з огляду на наступне.
Подана позовна заява не містить будь-яких обґрунтувань звернення саме до Вінницького міського суду Вінницької області.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності, який забороняє застосування інших видів територіальної підсудності (загальної, альтернативної або підсудність пов`язаних між собою вимог). Це пояснюється особливостями справ, на які така підсудність поширюється, і направлено на створення сприятливих умов для розгляду справи й виконання судового рішення.
Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини (постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ»).
Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 (провадження №12-73гс20).
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю слідує її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.
Відповідні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі №910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі №910/10647/18.
Отже у випадку коли спір виник з приводу нерухомого майна, що передбачає застосування правил виключної підсудності таких категорій спорів, положення процесуального закону щодо пред`явлення та розгляду позову за правилами загальної підсудності застосуванню не підлягають.
Із поданої заяви та доданих до неї документів слідує, що предметом позову є визнання права власності на дві земельні ділянки: площею 0,2500 га, кадастровий номер [номер приховано]:02:003:0012, та площею 0,1885 га кадастровий номер [номер приховано]:02:003:0098, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, у даному випадку існують спірні відносини, які виникли з приводу визнання права власності на дві земельні ділянки, а відтак, позов має пред`являтися лише за місцем знаходження цих ділянок, за правилами виключної підсудності.
Спірні земельні ділянки територіально розміщено у Вінницькому районі Вінницької області, а тому відсутні правові підстави розгляду поданої позовної заява Вінницьким міським судом Вінницької області.
Водночас, враховуючи положення ст. 30 ЦПК України, справа підсудна Вінницькому районному суду Вінницької області.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає передачі за територіальною підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області, тобто за місцезнаходженням спірного нерухомого майна.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Слід також враховувати те, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.
Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Керуючись ст. 30, 31, 187, 261, 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до Вінницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом передати за підсудністю до Вінницького районного суду Вінницької області (вул. В. Винниченка, буд. 29, м. Вінниця, Вінницька область, 21009).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: