ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА
09 липня 2026 р. Справа №160/19389/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі №160/19389/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідача-3: військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
07.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідача-3: військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 01 травня 2026 року та доданих до неї документів про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статі 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05 червня 2026 року «Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 травня 2026 року та додані до неї документи про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560;
скасувати наказ командира військової частини в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини;
зобов`язати військову частину виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 року для розгляду адміністративної справи №160/19389/26 визначено суддю Олійника В.М.
07.07.2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення адміністративного позову, в якій просить суд:
Вжити заходи щодо забезпечення адміністративного позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових осіб вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 до інших військових частин з метою проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.
Положеннями ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Зважаючи на те, що застосування заходу забезпечення позову є повністю співмірним заявленим вимогам, має виключно тимчасовий характер та не спрямоване на вирішення спору по суті, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2026 року для розгляду заяви про забезпечення позову в адміністративній справі №160/19389/26 визначено суддю Олійника В.М.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас, забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору у даній справі є:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 01 травня 2026 року та доданих до неї документів про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статі 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05 червня 2026 року «Про призов на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення ОСОБА_1 для проходження військової служби під час мобілізації в особливий період;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 01 травня 2026 року та додані до неї документи про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відповідно до пункту 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560;
скасувати наказ командира військової частини в частині зарахування ОСОБА_1 до особового складу військової частини;
зобов`язати військову частину виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини.
У той же час, в заяві представник позивача просить до розгляду справи по суті:
Вжити заходи щодо забезпечення адміністративного позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 в особі її посадових осіб вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 до інших військових частин з метою проходження військової служби до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відмову в її задоволенні, оскільки позивачем не наведено підстав наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.
Відтак, правомірність та оцінка дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військової частини НОМЕР_1 підлягає з`ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Суд також враховує, що відповідно до пункту 10 частини 3 статті 151 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
З урахування викладеного, суд зазначає, що у разі незгоди позивача з ухвалою про відмову в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову позивач у відповідності до положень частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України має право оскаржити ухвалу до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі №160/19389/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідача-3: військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії - відмовити.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник