КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви
09 липня 2026 року м. Київ справа № 755/2610/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20.02.2026 справу № 755/2610/26 передано за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у даній справі визначено суддю Головенка О.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2026 суд позовну заяву залишив без руху, зазначив, що протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1 331,20 грн або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зазначені недоліки були усунуті позивачем.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Великою Палатою Верховного Суду у справі № 640/7310/19 зазначено, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Проте, в порушення зазначених норм КАС України позивачем в позовній заяві не обґрунтовано та не надано доказів, яким чином та які саме права особисто позивача порушені.
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України у позовні заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову.
Позовна заява повинна містити обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями, бездіяльністю прав позивача, посилання на нормативно-правові акти, які порушив відповідач.
Проте, позовна заява не містить посилання на відповідні норми, які порушив відповідач.
Суд звертає увагу позивача на те, що у позовній заяві позивач повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної поведінки, порушення принципів діяльності, недотримання процедури вчинення певної дії, прийняття рішення, зокрема, у чому саме полягає протиправність дій, бездіяльності, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено відповідачем.
Отже, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до ст. 160 КАС України та зазначити яку норму порушено саме відповідачем, зміст норми, її аналіз, тлумачення та аргументи в чому саме полягає протиправність такої дії чи бездіяльності, коли цю норму застосовував (або не застосовував), до чого це призвело.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду уточненої позовної заяви в якій позивач має навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної поведінки, порушення принципів діяльності, недотримання процедури вчинення певної дії, прийняття рішення, зокрема, у чому саме полягає протиправність дій, бездіяльності, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено відповідачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З огляду на викладене, а також з метою забезпечення доступу до правосуддя та надання можливості позивачу усунути недоліки позовної заяви, викладені в ухвалі від 09.07.2025, суд вважає за можливе продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121, 241, 256, 294 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, на п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.
Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду уточненої позовної заяви в якій позивач має навести свої аргументи, доводи та міркування щодо протиправної поведінки, порушення принципів діяльності, недотримання процедури вчинення певної дії, прийняття рішення, зокрема, у чому саме полягає протиправність дій, бездіяльності, чітко зазначити, яку саме норму (норми) порушено відповідачем.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали про продовження процесуального строку направити (видати) на адресу позивача.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Головенко О.Д.