ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Справа № 500/4834/25
09 липня 2026 року м.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Тернопільського окружному адміністративному суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №500/4834/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, з 30.10.2020 по 18.07.2022 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України перерахувати та виплатити за рахунок бюджетних асигнувань за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2112 "Грошове забезпечення військовослужбовців" ОСОБА_1 з 30.10.2020 по 18.07.2022 включно грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, компенсацію за невикористану відпустку, грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, із розрахунку шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України, яка виразилась у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати, за період з 30.10.2020 по день фактичної виплати грошового забезпечення.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченого грошового забезпечення за весь час затримки виплати, за період з 30.10.2020 по день фактичної виплати грошового забезпечення.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України щодо невключення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" при обчисленні розміру грошової компенсації при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022 рік.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію при звільненні за невикористані ним дні оплачуваних відпусток (щорічних та додаткових) за 2022 рік, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року у справі № 500/4834/25 без змін.
На виконання вказаного рішення 20.04.2026 Тернопільським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист зобов`язального характеру.
23.06.2026 до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява, в якій заявник просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №500/4834/25 та зобов`язати Військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України подати до суду звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що наразі рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №500/4834/25 не виконано ні в частині здійснення розрахунків грошового забезпечення у відповідності до рішення суду, ні в частині виплати такої заборгованості.
Ухвалою суду від 29.06.2026 прийнято до розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 14.11.2025 у справі №500/4834/25. Постановлено розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.
Також витребувано у Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України інформацію про виконання рішення суду від 14.11.2025 у справі №500/4834/25, зокрема щодо дій, які вчинено на його виконання.
01.07.2026 від Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких представник вказує, що рішення суду на даний час не виконано у зв`язку з тим, що відповідач не погоджується з висновками суду щодо наявності у позивача права на спірні виплати та реалізував своє право на їх оскарження в касаційному порядку.
Зокрема, на спірний період позивач проходив строкову військову службу. Вказує, що на переконання відповідача, відповідно до вимог законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовці строкової військової служби не мали права на отримання виплат, присуджених рішенням суду.
Саме з огляду на зазначені обставини відповідачем було подано касаційну скаргу, за результатами розгляду якої Верховним Судом відкрито касаційне провадження.
Також 01.07.2026 від Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України до суду надійшла заява про виконання ухвали суду, в якій представник вказує, що на спірний період позивач проходив строкову військову службу, а тому, згідно законодавства та на думку відповідача, він не мав права на отримання виплат, визначених рішенням суду. У зв`язку з цим військовою частиною НОМЕР_4 Національної гвардії України подано касаційну скаргу, за результатами розгляду якої Верховним Судом відкрито касаційне провадження.
Зазначає, що відповідач (військова частина НОМЕР_4 Національної гвардії України), як розпорядник бюджетних коштів, зобов`язаний забезпечувати їх законне, цільове та ефективне використання. За наявності касаційного провадження та обґрунтованих сумнівів щодо правильності застосування судами норм матеріального права здійснення спірних виплат може спричинити необґрунтоване витрачання бюджетних коштів у разі скасування судового рішення судом касаційної інстанції.
06.07.2026 до суду від представника позивача надійшла заява, в якій зазначено, що касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_4 НГУ залишено без руху ухвалою Верховного Суду у межах провадження № К/990/24672/26 від 29.06.2026 року у зв`язку з пропуском строку на касаційне оскарження.
Визначаючись щодо наведеного суд виходить з наступного.
За нормами частин першої, другої статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Нормами статті 381-1 Кодексу передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
У силу вимог статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Статтею 382-1 Кодексу передбачено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Розглянувши заяву, суд виходив із такого.
Підставою звернення до суду із цією заявою позивач зазначив, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №500/4834/25 не виконано ні в частині здійснення розрахунків грошового забезпечення у відповідності до рішення суду, ні в частині виплати такої заборгованості.
Суд зазначає, що інститут судового контролю в адміністративному судочинстві спрямований на здійснення судом контролюючої функції щодо суб`єкта владних повноважень з метою дотримання ним принципу обов`язковості судових рішень.
Втім, названі повноваження суду повинні реалізовуватись із урахуванням норм статті 129-1 Конституції України, які надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист, зокрема в адміністративному судочинстві.
Із урахуванням викладеного, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з`ясувати: чи виконано судове рішення; причини, які спричинили невиконання такого рішення; чи є вони об`єктивними; оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд зауважує, що правовою підставою для зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав уважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Разом із тим, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно з рішенням суду та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Так, 20.04.2026 на вказане судове рішення судом видано виконавчий лист.
Натомість судом не встановлено, а позивачем не доведено належними та допустимими доказами звернення рішення суду до примусового виконання.
Із цього приводу суд зазначає, що обов`язковість та, відповідно, повнота виконання рішення суду, насамперед залежить від державного виконавця, який наділений повноваженнями з примусового виконання у силу Закону України "Про виконавче провадження".
Позивачем не доведено неможливість чи наявність будь-яких перешкод у примусовому виконанні рішення суду в порядку передбаченому Закону України "Про виконавче провадження".
Суд враховує, що ці способи контролю можуть бути застосовано одночасно.
Поряд з цим, суд приймає до уваги те, що у даній справі сторонами було подано касаційні скарги.
Так, ухвалою Верховного суду від 27.04.2026 відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2026 у справі №500/4834/25.
Також, ухвалою Верховного суду від 29.06.2026 визнати неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку на касаційне оскарження на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року.
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі №500/4834/25 залишено без руху.
Поряд з цим, наведене не виключає можливості зупинення виконання оскаржуваного судового рішення або зупинення його дії судом касаційної інстанції до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Таким чином, судовий розгляд даної справи не закінчено, а тому доцільним на даний час є звернення рішення до примусового виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження", яким визначено низку інструментів та заходів недоступних при судовому контролі.
Крім цього, у випадку зупинення виконання рішення судом касаційної інстанції відсутній механізм відкликання ухвали про встановлення судового контролю чи скасування вжитих судом заходів.
Виходячи з викладеного, заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.11.2025 у справі №500/4834/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 09 липня 2026 року.
Головуючий суддя Баб`юк П.М.