Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
з питання передачі справи до іншого суду
09 липня 2026 року справа № 520/19985/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову Головного управління ДПС у Донецькій області (далі за текстом - позивач, заявник) до ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАГЕСТ» про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі території України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАГЕСТ» (код ЄДРПОУ 45317580) ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАГЕСТ» (код ЄДРПОУ 45317580) або настання інших обставин, зазначених в п. 87.14 ст. 87 Податкового кодексу України,
встановив:
Згідно з п.п.20.1.352 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Підпунктом 87.13 ст.87 Податкового кодексу України визначено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов`язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
Як то указано у ч.1 ст.2892 КАС України, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Оскільки норми КАС України не містять визначення юридичної категорії - "за основним місцем реєстрації юридичної особи", то суду належить застосувати юридичну категорію - "місцезнаходження" за нормами ст.93 Цивільного кодексу України та Закону України від 15.05.2003р. №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Зі змісту наведених норм права слідує, що позов про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України подається до платника податків - юридичної особи за місцем реєстрації юридичної особи за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Саме за таких умов Верховним Судом була винесена постанова від 13.01.2026р. по справі №280/6866/25.
У розумінні п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Із тексту позову слідує, що контролюючий орган визначив у якості відповідача не платника податків - ТОВ "Тагест", а керівника платника податків, тобто фізичну особу - громадянина, ОСОБА_1 .
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 13.01.2026р. у справі №280/6866/25 за своєю правовою природою тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи є забезпечувальним заходом, пов`язаним із втручанням у конституційне право особи на свободу пересування, гарантоване статтею 33 Конституції України та статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв`язку з цим застосування такого заходу можливе виключно за умови суворого дотримання процесуальних гарантій, установлених законом, зокрема щодо строків звернення до суду.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Згідно з ч.1 ст.26 КАС України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відтак, у даному конкретному випадку має місце суперечність між положеннями ч.1 ст.26 КАС України та ч.1 ст.2892 КАС України.
Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006р. №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. по справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для відповідача як приватної особи варіантом тлумачення норми національного закону України у разі заявлення органом публічної адміністрації вимог про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України до керівника платника податків - юридичної особи, а не до платника податків - юридичної особи є застосування правил ч.1 ст.26 КАС України, а не правил ч.1 ст.2892 КАС України.
Справедливість саме такого тлумачення ч.1 ст.26 КАС України і ч.1 ст.2892 КАС України у даному конкретному випадку підтверджується змістом ч.2 ст.2892 КАС України, згідно з якою адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви.
Тож, у разі розгляду спору даної категорії за місцезнаходженням платника податків - юридичної особи, а не за офіційно зареєстрованим місцем проживання керівника платника податків - юридичної особи учасник суспільних відносин - фізична особа громадянин буде фактично позбавлений і права на доступ до суду у розумінні ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, і права на ефективний засіб правового захисту у розумінні ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
З позову судом з`ясовано, що місцезнаходженням відповідача - фізичної особи є адреса: АДРЕСА_1 , тобто територія, на яку поширюється юрисдикція Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до ч.5 ст.171 КАС України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Згідно п.2 ч.1 ст.29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншому адміністративному суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача згідно з текстом позову є адреса - АДРЕСА_1 (тобто адреса, на яку поширюється територіальна юрисдикція Київського окружного адміністративного суду), то у спірних правовідносинах має місце випадок, передбачений п.2 ч.1 ст.29 КАС України, і наявні підстави для передачі даної адміністративної справи на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 26, 29, 171, 241- 243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1.Передати справу №520/19985/26 до Київського окружного адміністративного суду (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26).
2.Роз`яснити, що судове рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя А.В. Сліденко