Судові рішення

Ухвала № 138084561 у справі № 520/3506/23 від 08.07.2026

Ухвала від 08.07.2026 в адміністративній справі № 520/3506/23 (категорія «Проходження служби»). Суд: Харківський окружний адміністративний суд, суддя Мар'єнко Л.М.

Справа№ 520/3506/23
СудХарківський окружний адміністративний суд
СуддяМар'єнко Л.М.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяПроходження служби
Дата ухвалення08.07.2026
Надійшло до реєстру10.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138084561

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про зміну способу та порядку виконання судового рішення

08 липня 2026 року справа №520/3506/23

Харківський окружний адміністративний суд в складі судді - Лариси Мар`єнко, розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Харківське міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд: вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі №520/3506/23, виданий 18.04.2024 Харківським окружним адміністративним судом, шляхом його зміни на стягнення з Територіального служби Судової охорони у Харківській області на користь ОСОБА_1 нараховану додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 318260,37 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що державним виконавцем вчинено всі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", в рамках виконавчого провадження №74797987 з примусового виконання виконавчого листа №520/3506/23, виданого Харківським окружним адміністративним судом 18.04.2024, однак, боржником рішення суду не виконано, що слугувало підставою для звернення до суду з даною заявою.

Стягувач та боржник у судове засідання з розгляду заяви не прибув, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Державний виконавець надіслав суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд вказаного питання без його участі.

Частиною другою статті 378 КАС України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України та зважаючи на те, що сторони у судове засідання не прибули, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи заяви представника позивача про зміну способу виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з вимогами ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.29-1 Конституції України, а також ст.ст.14 та 370 КАС України.

Суд зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Вищенаведені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі №420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі №611/26/17, від 07.02.2022 у справі №200/3958/19-а, від 24.07.2023 у справі №420/6671/18 та від 01.05.2023 у справі №520/926/21.

Частиною 2 ст.6 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №1404-VIII) встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України від 05.06.2012 №4901-VI "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі Закон України №4901- VI) та порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України №4901- VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Статтею 7 Закону України №4901- VI передбачено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця у зазначеній категорії справ та такий обов`язок виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч.3 ст.378 КАС України у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024).

Отже, з 19.12.2024 статтю 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов`язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".

Судом з матеріалів справи встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №520/3506/23, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби охорони у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168, з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області (код ЄДРПОУ 43181818) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Зазначене рішення суду набрало законної сили 20.01.2024 та 18.04.2024 позивачу видано виконавчий лист №520/3506/23.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.04.2024 відкрито виконавче провадження №74797987 з примусового виконання виконавчого листа, виданого 18.04.2024 №520/3506/23.

Територіальним управлінням Судової охорони у Харківській області, на вимогу державного виконавця, направлено лист від 09.05.2024 року №51.06-372, яким повідомлено, що на виконання рішення суду територіальне управління видало наказ від 22.01.2024 року №27 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовця, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 318260,37 грн. Територіальне управління не має правових підстав самостійно виконати рішення, оскільки згідно з пунктом другим частини третьої статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснення функцій головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів належить Державній судовій адміністрації України.

З метою забезпечення надходження коштів для оплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168, Територіальне управління Судової охорони у Харківській області листом від 22.12.2023 року №51.06-429/ССО звернулось до розпорядника бюджетних коштів нижчого (другого рівня) - Голови Служби судової охорони з проханням збільшити кошторисні призначення КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки". Після надходження відповідних бюджетних асигнувань Територіальним управлінням буде здійснення виплату ОСОБА_1 нараховану суму додаткової винагороди, в установленому порядку.

З розрахунку потреби в коштах відповідача встановлено, що на виконання вищезазначеного рішення суду Територіальним управлінням Судової охорони у Харківській області було здійснено донарахування недоплаченої грошової винагороди у загальній сумі 318260,37 грн, проте зазначена сума не виплачена позивачу.

Отже, рішення суду у справі №520/3506/23 Територіальним управлінням Судової охорони у Харківській області виконано лише в частині здійснення нарахування ОСОБА_1 належної грошової винагороди, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовця, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 318260,37 грн.

Тобто, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 по справі №520/3506/23, що набрало законної сили 20.01.2024, не виконується у повному обсязі вже більше двох років.

Враховуючи вимоги ч.3 статті 378 КАС України (у редакції Закону України №4094-IX, що діє з 19.12.2024), судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 по справі №520/3506/23 шляхом стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовця, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у сумі 318260,37 грн.

Суд зазначає, що наведені вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2025 у справі №380/7706/22.

Особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Отже, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.

Таким чином, заява представника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 167, 256, 295, 297, 378 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №520/3506/23, - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 року у справі №520/3506/23 та встановити спосіб виконання вказаного рішення шляхом стягнення з Територіального служби Судової охорони у Харківській області (код ЄДРПОУ 43181818) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховану додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 318260 (триста вісімнадцять тисяч двісті шістдесят) гривень 37 копійок.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Лариса МАР`ЄНКО

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.12.2023 Рішення № 115831455 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
18.10.2023 Ухвала № 114266862 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
17.02.2023 Ухвала № 109059403 без тексту Харківський окружний адміністративний суд
17.02.2023 Ухвала № 109059402 без тексту Харківський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 34390710. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг