Справа № 642/5425/26
Провадження № 2/642/2392/26
УХВАЛА
Іменем України
09 липня 2026 року суддя Холодногірського районного суду м.Харкова Грінчук О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
До Холодногірського районного суду м.Харкова надійшла вказана позовна заява.
Зазначена позовна заява підлягає направленню за підсудністю, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позивач в позовній заяві щодо підсудності справи послалась на ч.2 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якої позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до позову, у сторін відсутні малолітні або неповнолітні діти. Відомостей про стан здоров`я або про домовленість сторін про підсудність справи - матеріали позову не містять.
Відтак, підлягають застосуванню правила підсудності за ч.1 ст. 27 ЦПК України.
Так, відповідно до відомостей Довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 08.07.2026, відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
В той час, з відповіді №3001064 від 08.07.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою, має зареєстроване місце перебування за адресою АДРЕСА_2 . Статус довідки - діюча.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону
Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.
Також враховуються висновки Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №409/2636/17, в яких Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.
Крім того, у своєму роз`ясненні від 02.09.2022 Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то, маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатися з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов до суду, то в такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації.
У постанові від 14.08.2024 у справі 607/5535/22 Верховний Суд зробив висновок, що визначення підсудності може бути як за зареєстрованим місцем проживання особи, так і за місцем її фактичного проживання, де вона взята на облік як ВПО та констатував, що з огляду на викладене, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце її проживання.
Таким чином, позови до відповідачів, які зареєструвалися як внутрішньо переміщені особи, доцільно подавати до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем їх перебування (проживання), оскільки це відповідає положенням ч.1 статті 27 ЦПК України та сприяє забезпеченню прав і законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, зокрема, на участь у розгляді своєї справи в суді.
Отже, направлення справи за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування (проживання) відповідача як ВПО має на меті полегшення для відповідача можливості реалізації його прав під час розгляду справи, в тому числі на участь в судовому засіданні.
Також суддя бере до уваги, що положення ч.1 ст. 27 ЦПК України визначають підсудність або за зареєстрованим місцем проживання, або за зареєстрованим місцем перебування.
З огляду на вищевикладене, враховуючи інтереси відповідача, захист прав внутрішньо переміщених осіб вважаю, що даний позов підсудний Обухівському районному суду Київської обл., на територіальній юрисдикції якого відповідач має зареєстроване місце перебування як ВПО.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
Враховуючи вищевикладене, дана цивільна справа повинна бути передана для розгляду за підсудністю за зареєстрованим місцем перебування відповідача як ВПО, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, до Обухівського районного суду Київської обл.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати для розгляду за підсудністю до Обухівського районного суду Київської обл.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя: