Справа № 645/1954/23
Провадження № 2/645/12/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2026 р. м. Харків
Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Мартинової О.М.,
секретар судового засідання - Кривченко Т.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину спадкового майна, -
в с т а н о в и в:
В провадженні Немишлянського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , в якій позивач просить суд: 1) встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично не проживала із спадкодавцем однією адресою, а тому є такою, що не прийняла спадщину; 2) визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на частину спадкового майна, а саме: - частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 56,8 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., а також частину автомобіля Hyundai Tucson, легковий універсал: В, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19.06.2008 року.
Ухвалою суду від 19.05.2023 року відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
28.05.2026 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравцова І.Л. надійшла уточнена позовна заява, якою просить суд:
1) встановити факт, а саме визнати те, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на час відкриття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на час відкриття спадщини після смерті матері - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично не проживала із спадкодавцями за однією адресою, а тому є такою, що не прийняла спадщину;
2) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом, як спадкоємця першої черги після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 56,8 кв.м., житловою площею 39,5 кв.м., а також автомобіль Hyundai Tucson, легковий універсал: В, номер кузова НОМЕР_1 , білого кольору, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 19.06.2008 року.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 просили прийняти до розгляду уточнену позовну заяву та розглядати справу з урахуванням уточнених вимог. При цьому представник позивача зазначив, що позивачем в лютому 2026 року було знайдено нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_3 від 07.06.2022 року про не заперечення проти отримання свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлялася заздалегідь та належним чином, про причини неявки суд не повідомила.
Суд, вислухавши думку позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 197 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд, у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви.
Згідно з ч.1 ст. 222 ЦПК України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній з огляду на її зміст, а також зміст раніше поданої позовної заяви та конкретні обставини справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 1 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21)).
Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3, ч. 5 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частинами третьою, четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Виходячи з загальних положень ЦПК України підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена та адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Зміна предмета позову можлива, зокрема, такими способами: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Тобто збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад у грошовому розмірі.
Підстава позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об`єктивуються у поданих доказах.
Верховний Суд України відзначив, що під підставами позову, які згідно з ст. 49 ЦПК може змінити лише позивач, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може замінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд України відзначив, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
Згідно з законом позивач має право змінити один з елементів позову, одночасно змінювати підставу і предмет позову неможливо, оскільки в подібному випадку буде пред`явлений позов з абсолютно нових мотивів.
Не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (п.7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15).
За таких обставин суд доходить висновку, що подана заява про уточнення позовних вимог за своєю правовою природою є заявою про зміну предмету позову, оскільки позивач фактично доповнив раніше заявлену позовну вимогу новими вимогами. Суд враховує, що позивач одночасно з новими позовними вимогами збільшив розмір позовної вимоги заявленої при подачі позову до суду, тобто в сукупності уточнена позовна заява містить елементи заяв про збільшення розміру позовної вимоги та зміну предмету позову.
Вирішуючи питання можливості прийняття до розгляду цієї заяви про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог), суд вважає, що заява подана з порушенням вимог Закону.
Статтею 49 ЦПК України визначено процесуальні права та обов`язки сторін.
Частиною 3 ст. 49 ЦПК України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Виходячи із положень ч.3 ст. 49 ЦПК України у справах, що розглядаються за правилами загального позовного провадження, позивач має право змінити предмет або підстави позову лише до закінчення підготовчого судового засідання.
Як вбачається із матеріалів справи ухвалою суду від 10.03.2025 року підготовче провадження закрито. Справу призначено до судового розгляду.
Заява про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) подана позивачем під час судового розгляду з порушенням, визначених ч.3 ст. 49 ЦПК України, процесуальних строків.
За вказаних обставин, суд вважає, що правові підстави для прийняття заяви позивача про зміну предмету позову (уточнення позовних вимог) відсутні, оскільки така заява подана на стадії судового розгляду, що суперечить положенням ч.3 ст. 49 ЦПК України, з порушенням процесуального строку.
Керуючись ст. 43, 49, 127, 259-261 ЦПК України, суд -
п о с т а н о в и в:
Відмовити у прийнятті заяви про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) від 28.05.2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину спадкового майна.
Заяву про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) від 28.05.2026 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину спадкового майна - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Мартинова