КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 376/226/26 Головуючий у І інстанції Ловінська С.С.
Провадження №22-ц/824/14156/2026 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
УХВАЛА
09 липня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Таргоній Д.О., розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою представника Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_3 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 01 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки і піклування Сквирської міської ради, Орган опіки та піклування Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації про розірвання шлюбу та встановлення факту ,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Сквирського районного суду Київської області від 01 травня 2026 року, повний текст якого складено 11 травня 2026 року, позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, 25 червня 2026 представник В/ч НОМЕР_1 - ОСОБА_3 подала через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду .
Матеріали цивільної справи № 376/226/26 на запит Київського апеляційного суду надійшли з Сквирського районного суду Київської області 07 липня 2026 року.
Із матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 356 ЦПК України, зокрема: скаржником не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги.
Відповідно до підпункту 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги юридичною особою на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання фізичною особою заяви у справах окремого провадження; заяви про забезпечення доказів або позову; заяви про перегляд заочного рішення; заяви про скасування рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу); заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду; заяви про роз`яснення судового рішення, які подано; заяви про сприяння третейському суду (міжнародному комерційному арбітражу) в отриманні доказів становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум у 2026 році становить 3328,00 грн., відтак 0,4 розміру прожиткового мінімуму становить 1331,20 грн.
Крім цього позивачем було заявлено вимогу про встановлення факту ставка судового збору за якою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму, що в свою чергу становить 665,60 грн.
Відтак судовий збір, що підлягав сплаті в суді першої інстанції становив 1996,80грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відтак, сума судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги становить 2 396,16 грн (1996,80*150%*0,8).
Однак, представник скаржника в апеляційній скарзі порушує питання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на те, що станом на момент подання скарги на рахунку апелянта за кодом КЕКВ 2800(сплата судового збору) відсутні кошти. Вказує, що було направлено донесення з проханням виділити необхідні кошти на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби як розпорядника бюджетних коштів, однак станом на дату подачі апеляційної скарги кошти не надійшли.
Разом з тим, судом апеляційної інстанції зазначене не приймається до уваги, враховуючи наступне.
Умовами ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК Українивизначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
При цьому звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
У той же час, гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
У рішенні від 26.07.2005 у справі «Kniat v. Poland» ЄСПЛ указав на те, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору, про надання відстрочення чи розстрочення, національні суди повинні встановити реальний дохід (розмір заробітної плати, соціальних виплат, стипендії тощо) особи, чи наявне в неї рухоме та нерухоме майно, цінні папери, чи є в неї можливість розпоряджатися вказаним без значного погіршення власного фінансового стану.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу представника апелянта, що нею не додано доказів на підтвердження тих обставин на які вона посилається в своєму клопотанні, а саме доказів з яких суд апеляційної інстанції міг би встановити майновий стан апелянта та донесення з проханням виділити необхідні кошти на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби як розпорядника бюджетних коштів.
В даній справі скаржник є юридичною особою, за вказаними в клопотанні обставин, колегія суддів не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору юридичної особи, а тому в задоволенні клопотання представника В/ч НОМЕР_1 - Захарової Ю.О. слід відмовити.
За правилами пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач УК у Солом.р-ні/Соломян.р-н; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: (МФО) 899998; рахунок отримувача: [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 101, судовий збір за апеляційною скаргою (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський апеляційний суд.
При сплаті судового збору поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється таким чином:
«* ; код ознаки судового збору (101);код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, або реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; роз`яснювальна інформація про призначення платежу у формі: судовий збір за а/с П.І.Б., Київський апеляційний суд».
Документи, що підтверджують оплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналах.
Таким чином, за правилами частини 2 статті 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог встановлених статтею 356 ЦПК України, застосовуються положення статті 185 вказаного Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 2 396,16 грн.
Враховуючи вищевикладене, подана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, апеляційний суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_3 про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу представника Військової частини НОМЕР_1 - ОСОБА_3 на рішення Сквирського районного суду Київської області від 01 травня 2026 року залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали, в іншому випадку, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О. Таргоній