УХВАЛА
08 липня 2026 р. Справа № 520/25472/25
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Перцова Т.С., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 по справі № 520/25472/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
На зазначене рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідач вказує, що Військова частина НОМЕР_1 дислокується у Харківській області в безпосередній близькості до лінії зіткнення з противником. Станом на момент підготовки цього клопотання місце дислокації військової частини знаходиться в зоні активних бойових дій, що підтверджується щоденними обстрілами ракетами, дронами-камікадзе та артилерією противника. Внаслідок обстрілів постійно виникають пошкодження електромереж, вузлів зв`язку та каналів передачі даних, що унеможливлює стабільну роботу з електронними комунікаціями та системою електронного суду. Військова частина перебуває в умовах регулярних і тривалих відключень електроенергії, спричинених як прямими ударами противника по енергетичній інфраструктурі, так і аварійними відключеннями для проведення ремонтних робіт. У зв`язку з цим доступ до комп`ютерної техніки та можливість роботи з електронними документами є епізодичними. Це унеможливлює своєчасний доступ до системи «Електронний суд», отримання судових повідомлень та підготовку процесуальних документів в електронній формі.
У штаті юридичної служби Військової частини НОМЕР_1 перебуває лише один начальник юридичної служби, лейтенант юстиції, та три посади офіцерів юридичної служби, з яких одна посада є вакантною. Таким чином, фактично юридичну роботу забезпечують лише три особи на всю військову частину.
За умов воєнного стану обсяг правової роботи збільшився у декілька разів. Непропорційне навантаження на особовий склад юридичної служби негативно впливає на якість правового супроводу та своєчасність виконання завдань, а недостатня кількість офіцерів юридичної служби призводить до затягування підготовки документів для судів та органів досудового розслідування. Це об`єктивно не дозволяє забезпечити своєчасне опрацювання всіх судових справ та дотримання всіх процесуальних строків.
Надаючи оцінку вказаному клопотанню, суд зазначає таке.
Так, згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З матеріалів електронної справи вбачається, що оскаржуване рішення Харківського окружного адміністративного суду, прийнято в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін 17.03.2026.
Отже, строк на апеляційне оскарження закінчився 16.04.2026.
Апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції 02.07.2026, тобто, поза межами тридцятиденного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч.3 ст.295 КАС України).
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Іншого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У цій справі, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження, військова частина НОМЕР_1 посилалася на участь особового складу у виконанні обов`язків в органі військового управління в зоні ведення оборонної операції, перебої з електропостачанням та інтернет - зв`язком, що унеможливлювало віддалений доступ до електронного кабінету.
Суд зазначає, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Водночас Суд уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади (суб`єкта владних повноважень), за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу (суб`єкта владних повноважень).
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що під час оцінки поважності причин пропуску процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання / місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2026 по справі № 240/6292/24.
Так, посилання відповідача на ведення воєнного стану та участь особового складу військової частини НОМЕР_1 у виконанні обов`язків в органі військового управління в зоні ведення оборонної операції мають загальний характер. В клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідач не навів конкретних заходів, участь в яких брав, а також обставин, за яких вони виконувалися. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували обставини повної передислокації відповідача, чи інших істотних організаційних змін у зв`язку з виконанням певних завдань, що унеможливлювали звернення до суду протягом строку на апеляційне оскарження.
У цій частині аргументи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зводилися лише до обмеженої кількості військовослужбовців, відповідальних за представництво інтересів військової частини НОМЕР_1 в судах.
Однак, неналежна організація процесу з оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, зокрема внаслідок непокладення виконання обов`язків тимчасово відсутньої посадової (службової) особи на іншу особу та невиконання відповідачем вимог процесуального закону не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його апеляційного оскарження, а тому не підтверджує наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Суб`єкт владних повноважень не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
При наданні оцінку поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд також враховує значний проміжок такого (77 днів).
Враховуючи вищевикладене, клопотання відповідача не пояснює причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не може бути задоволено з підстав, викладених у ньому, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подачі уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року по справі № 520/25472/25, з інших підстав, ніж наведені у клопотанні, доданому до апеляційної скарги, з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.
Крім того подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме до апеляційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подачі апеляційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання фізичною особою позову немайнового характеру, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 року - 3028,00 грн.
Таким чином, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання даного позову, становив 1211,20 грн., а відтак, розмір судового збору, який підлягає сплаті Військовою частиною НОМЕР_1 за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 року по справі № 520/25472/25, враховуючи коефіцієнт 0,8 для пониження відповідної ставки судового збору за подання документів в електронній формі, становить 1453,44 грн.
В силу ст. 5 Закону України "Про судовий збір" відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Отже, апелянт повинен сплачувати судовий збір на загальних підставах.
Зазначені недоліки апеляційної скарги мають бути усунені шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору на реквізити: Отримувач ГУК в Основ`янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку [рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди у розмірі 1453,44 грн.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України строк усунення недоліків позовної заяви не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч.4 ст. 169, ч.5 ст.296, ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
У Х В А Л И В
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 , на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2026 по справі № 520/25472/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги - протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Роз`яснити апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції з наданням доказів поважності причин пропуску цього строку та квитанції або оригіналу іншого платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Роз`яснити скаржнику, що у разі неподання уточненого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Роз`яснити апелянту, що у разі неусунення інших недоліків апеляційної скарги відповідно до ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Т.С. Перцова