Справа № 156/817/26
Провадження № 2/156/619/26
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
09 липня 2026 року сел. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Веремчука Віктора Володимировича, до Павлівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що починаючи з 2007-2008 років і по теперішній час позивач одноособово, відкрито, безперервно та за власний рахунок обробляє дві земельні ділянки пайового типу загальною площею близько 4 га, які розташовані на території колишньої Колонської сільської ради (наразі - Павлівська сільська територіальна громада) Володимирського району Волинської області. Щороку він здійснював на цих ділянках повний цикл сільськогосподарських робіт, ніс витрати на техніку, паливо й добрива, а також ставився до зазначеного майна як до власного. Позивач вважав себе законним володільцем землі. Проте у 2024 році йому вперше стало відомо, що згідно з державними актами на право приватної власності від 12.01.2001, титульними власниками цих ділянок значаться ОСОБА_2 (державний акт серія ІІ-ВЛ № 023493, запис у Книзі реєстрації № 62), яка виїхала на постійне проживання до США, де померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також ОСОБА_3 (державний акт серія НОМЕР_1 , запис у Книзі реєстрації № 63), яка з початку 2000-х років постійно проживає за кордоном (у США, штат Каліфорнія), зв`язок з нею практично відсутній, і жодних прав щодо спірної землі вона ніколи не реалізовувала.
Посилаючись на те, що колишні приватні власники та їхні потенційні спадкоємці повністю самоусунулися від утримання майна, не сплачували податки та не заявляли жодних претензій протягом понад 17 років, позивач вважає, що набув право власності на вказану нерухомість за набувальною давністю на підставі ст. 344 ЦК України та ст. 119 ЗК України, у зв`язку з чим звернувся за судовим захистом.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам статей 175 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, а тому має бути залишена без руху з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Разом з цим, у позовній заяві не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Також, відповідно до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява, серед іншого повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Позов про визнання права власності пред`являється до особи, яка оспорює або не визнає це право.
Позивачем заявлено вимоги до Павлівської сільської ради, проте у позові не розкрито, яке саме право позивача порушено, не визнано чи оспорено даним відповідачем.
При цьому, зі змісту заяви вбачається, що спірні земельні ділянки перебувають у приватній власності за різними державними актами та належать різним особам, а саме, ОСОБА_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 .
Суд звертає увагу на те, що предмет позову прямо впливає на права та інтереси ОСОБА_3 , як власника спірної земельної ділянки, а також на права та інтереси спадкоємців ОСОБА_2 , оскільки має своїм наслідком втручання у їхнє право власності.
Слід зауважити, що у позові представник посилається на п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» де зазначено, що відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.
Таким чином, позивач має визначитись із належним суб`єктним складом учасників справи (відповідачів).
Також, суд звертає увагу позивача на те, що предметом спору є дві окремі земельні ділянки, які належать на праві приватної власності різним особам ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) на підставі самостійних правовстановлюючих документів. Попри процесуальну можливість об`єднання вимог, правова доля кожної ділянки залежить від абсолютно відмінних обставин: в одному випадку йдеться про правовідносини з власником, яка виїхала за кордон, а в іншому - власник померла, що потенційною вказує на наявність спадкоємців.
З огляду на це, встановлення обставин щодо відкритого та безперервного володіння кожною з ділянок, а також визначення належних відповідачів вимагатиме дослідження окремого кола доказів. Для забезпечення ефективного захисту та уникнення надмірного затягування процесу, позивачу доцільно врахувати зазначену специфіку об`єктів спору при самостійному обранні способу захисту прав та формуванні остаточних вимог.
Відповідно до ст.185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, оскільки зазначені недоліки перешкоджають суду відкрити провадження у справі.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст.185 ЦПК України).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки за набувальною давністю залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків - 5 днів з дня вручення копії ухвали.
Роз`яснити, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі суду, у встановлений судом строк, позов буде вважатися неподаним та буде повернутий позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя: Н.Н. Комзюк