Справа № 163/861/26
Провадження № 2/163/404/26
ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
09 липня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді Павлуся О.С.
розглядаючи в приміщенні суду в м.Любомль в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
в с т а н о в и в :
Ухвалою від 28 травня 2026 року відкрито провадження в справі, розгляд позову визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідання і повідомлення сторін. Відповідачу з дня вручення копії цієї ухвали визначено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що спільне життя з відповідачем не склалося через психологічну несумісність, різне ставлення до сімейного життя, відсутність порозуміння та втраті спільних інтересів. Через постійні протиріччя у поглядах на вирішення сімейних проблем та ігнорування спроб налагодити стосунки, між ними втрачено почуття близькості та взаєморозуміння. Наразі мають різне бачення майбутнього, що робить подальше збереження шлюбних відносин неможливим.
В межах встановленого судом строку відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому, заперечуючи заявлені позовні вимоги, просив надати термін на примирення строком на три місяці. Обґрунтовуючи надання строку на примирення, вказав на бажання зберегти шлюб та готовність докласти для цього зусилля. Рішення позивача про розірвання шлюбу вважає передчасним та прийнятим під впливом тимчасового емоційного стану. Також зазначив, що подружнє спільне життя з позивачем було щирим, взаємним, турботливим. Конфлікти мали місце побутового характеру, які вирішувались без залучення третіх осіб. Неодноразово ініціював відновлення стосунків, звернення до психолога для спільного опрацювання конфліктних ситуацій, що свідчить про реальність його намірів зберегти сім`ю.
Позивач подала відповідь на відзив відповідача, у якій заперечила доводи останнього. Зазначила, що поведінка відповідача у період шлюбу свідчила про його повну неготовність до створення сім`ї та забезпечення базових потреб дитини. Також не відповідає дійсності твердження відповідача щодо забезпечення ним сімейного добробуту та вирішення фінансових проблем. На примирення не згідна, оскільки має категоричне бажання розірвати шлюб.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про надання строку на примирення, суд зважує на таке.
Статтею 111 СК України визначено, що 190292суд повинен вживати заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вказав, що суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлю-бу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вжи-вати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Відповідно до ч.7 ст.240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
За змістом ч.2 ст.111 СК України якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються.
З матеріалів справи судом встановлено, що сторони уклали шлюб 07 вересня 2024 року. У період шлюбу дітей у них немає.
Ознаки домашнього насильства між сторонами відсутні, про що свідчать викладені ними у письмових заявах доводи.
Оцінюючи наведені позивачем у позові мотиви розлучення, заяву відповідача, який вочевидь бажає примиритися і зберегти шлюб, суд вважає необхідним надати сторонам строк для примирення терміном на один місяць, що з огляду на фактичні обставини справи, з урахуванням категоричної позиції позивача, на переконання суду, буде достатнім для налагодження взаємовідносин сторін і вирішення питання можливості збереження шлюбу.
Необхідності у наданні більшого терміну на примирення відповідач не довів та достатніх для цього підстав суд з матеріалів справи не вбачає.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.251 ЦПК України провадження в справі підлягає зупиненню.
Керуючись ст.ст.251, 260 ЦПК України,
п о с т а н о в и в :
Клопотання відповідача задовольнити частково.
Надати сторонам строк для примирення - 1 (один) місяць.
Провадження в справі зупинити до 09 серпня 2026 року.
В частині зупинення провадження в справі на ухвалу протягом 15 днів з дня її складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.
Головуючий: суддя О.С.Павлусь