ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
09 липня 2026 року м. Львів Справа №260/3479/25 пров. №А/857/33869/26
Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Боршовський Т.І., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі №260/3479/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, проте казана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Так, до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору, натомість апеляційна скарга містить клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з обмеженим фінансуванням військової частини.
Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення/розстрочення судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору, та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 вказала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Скаржник, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене фінансування, зокрема в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно.
Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання такої та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.
Суд констатує, що доказів, що давали б підстави для висновку про неможливість сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі, скаржником не надано.
З огляду на наведене суд вважає, що у клопотанні скаржника про відстрочення сплати судового збору потрібно відмовити.
Отже, вказаний недолік апеляційної скарги необхідно усунути шляхом надіслання до Восьмого апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 1 816,80 грн за наступними реквізитами: "Отримувач - ГУК Львiв/Галицький р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) - 38008294; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030101; найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу - *;101; код платника; судовий збір; № справи; Восьмий апеляційний адміністративний суд".
Суд також зауважує, що апелянт подав апеляційну скаргу засобами поштового зв`язку, відтак повинен був долучити відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 296 КАС України копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, проте не виконав цього обов`язку.
Суд не наділений повноваженнями виготовляти копії апеляційних скарг для направлення їх усім учасникам провадження, ця вимога висувається виключно до особи, яка подає таку скаргу. Отже, вказаний недолік має бути усунений апелянтом шляхом направлення до суду апеляційної інстанції копій апеляційної скарги з додатками відповідно до кількості учасників справи.
Також апеляційний суд звертає увагу на те, що з 18.10.2023 адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Так, апелянт зазначив у скарзі про відсутність в нього електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а також ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з тим, відповідно до пункту 12 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 (в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 26/0/15-26 від 13.01.2026) (далі - Положення), реєстрація в підсистемі «Електронний суд» відокремлених підрозділів юридичних осіб, інших установ та інших осіб здійснюється за допомогою умовних кодів.
Умовний код - унікальний ідентифікаційний код відокремленого підрозділу, філії органу, який складається з ідентифікаційного коду (код ЄДРПОУ) головного органу, та самостійно присвоєного головним органом двозначного унікального власного ідентифікатора підрозділу, філії головного органу.
Умовні коди підрозділів повинні відрізнятися від коду РНОКПП, який може бути присвоєний фізичним особам Державною податковою службою України. Умовний сформований код не повинен проходити перевірку на правильність коду РНОКПП.
Реєстрація Електронного кабінету іншої особи здійснюється адміністратором ЄСІТС на підставі заяви такої особи.
Заява про реєстрацію Електронного кабінету іншої особи подається:
1) особою, яка створила іншу особу;
2) особою, уповноваженою діяти від імені іншої особи;
3) фізичною особою, яка діє як інша особа та одночасно перебуває у статусі фізичної особи.
Заява подається шляхом проходження передбаченої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації із долученням документів, що підтверджують юридичний статус іншої особи (указ, постанова, наказ, рішення, договір, установчий документ тощо), а також із зазначенням реквізитів особи, яка діятиме від імені іншої особи.
Заява має бути підписана кваліфікованим електронним підписом особи, яка її подає.
Адміністратор ЄСІТС перевіряє подані документи та протягом п`яти робочих днів з моменту надходження документів активує Електронний кабінет і засобами електронної комунікації повідомляє про факт (дата і час) активації особу, яка подала заяву, та особу, зазначену як представник іншої особи.
Для цілей наведеного вище Положення термін інша особа - суб`єкт, який не має ідентифікаційних даних особи, передбачених підпунктом 5.5 пункту 5 цього Положення (Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент України, Рада національної безпеки і оборони України, органи прокуратури та прокурори, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, громадські об`єднання без статусу юридичної особи, конкурсні комісії, наглядові ради, етичні ради, іноземні суб`єкти тощо) (підпункт 5.5-1 пункту 5 розділу I Положення).
Згідно із частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статті 296 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Зазначений недолік апеляційної скарги має бути усунутий шляхом реєстрації офіційного електронного кабінету в ЄСІТС.
Крім того, із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення ухвалене 18 травня 2026 року, проте апеляційну скаргу подано 22 червня 2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Його мотиви полягають у тому, що копію оскарженого судового рішення апелянту вручено 02 червня 2026 року, відтак апеляційна скарга подана в межах 30-денного строку з дня вручення повного рішення суду.
Будь-яких доказів на підтвердження зазначеного у клопотанні скаржник не надав суду.
Вирішуючи вказане клопотання, суддя виходить із таких міркувань.
Дослідження документів у справі № 260/3479/25, що наявні в системі "Електронний суд", не дають достатньої можливості суду самостійно встановити обставини, на які посилається апелянт, як на поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
За таких обставин, суд позбавлений можливості вирішити питання щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження з наведених апелянтом підстав.
Учасник судового процесу зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
У рішенні від 03 квітня 2008 року в справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, Військовій частині НОМЕР_1 необхідно надати докази отримання оскарженого судового рішення саме 02 червня 2026 року.
На підтвердження наведених обставин заявник має надати суду відповідні докази в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути довідка із суду, копії матеріалів справи, поштове повідомлення з відміткою про вручення судового рішення тощо.
Суддя зазначає, що на стадії відкриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції не має можливості перевірити наявність чи відсутність доказів на підтвердження надсилання/вручення судом першої інстанції копії рішення апелянту, оскільки питання про витребування матеріалів справи вирішується під час відкриття апеляційного провадження.
Згідно із частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Враховуючи те, що подана апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, вважаю, що таку необхідно залишити без руху та встановити десятиденний строк для усунення її недоліків.
Також необхідно роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.
Керуючись статтями 169, 296, 298 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ :
Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 травня 2026 року у справі №260/3479/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_3 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. І. Боршовський