Справа № 569/8180/26
УХВАЛА
09 липня 2026 року
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі:
головуючого суддi Харечка С.П.,
секретар судового засідання Литвиненко В.М.,
з участю відповідача ОСОБА_1 та його представника Повара П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18 травня 2026 року у цивільній справі №569/8180/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Рівненським міським судом Рівненської області 18 травня 2026 року було ухвалено заочне рішення про задоволення позову у справі 569/8180/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення, у якій просить його скасувати та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. На обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що він не укладав із ТОВ «Споживчий центр» кредитного договору № 06.09.2025-100001985 від 06 вересня 2025 року, не отримував кредитних коштів та не висловлював волевиявлення на укладення такого договору. Зазначає, що кредитний договір був оформлений невстановленими особами шахрайським шляхом із використанням його персональних даних. На підтвердження своїх доводів відповідач зазначає, що під час оформлення кредитного договору було використано дані його паспорта серії НОМЕР_1 , який, на його думку, на момент укладення договору вже був недійсним, оскільки після досягнення ним 45-річного віку йому було оформлено інший дійсний паспорт. Вказує, що на час укладення спірного договору він користувався новим паспортом, копію якого долучив до заяви. Крім того, відповідач зазначає, що кредитні кошти, відповідно до матеріалів справи, були перераховані на банківську картку АТ «ЮНЕКС БАНК» № НОМЕР_2 , однак він ніколи не був клієнтом зазначеного банку, не відкривав у ньому рахунків та не має жодного відношення до вказаної картки. Також заявник посилається на те, що підписання кредитного договору та СМС-верифікація здійснювалися за допомогою номера телефону НОМЕР_3 , який, за його твердженням, ще з 2024 року був відключений оператором мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар», а SIM-картка весь цей час перебувала у нього. Зазначає, що зазначені обставини підтверджуються інформацією, отриманою ним від оператора мобільного зв`язку. Окрім цього, відповідач зазначає, що як контактний номер довіреної особи під час оформлення кредиту був указаний номер телефону його дружини ОСОБА_2 , яка, за його твердженням, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У зв`язку із цим заявник вважає, що використання таких відомостей свідчить про оформлення кредиту невстановленими особами з використанням його персональних даних. Крім того, заявник зазначає, що 02 червня 2026 року він звернувся до Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 Кримінального кодексу України, у зв`язку із шахрайським оформленням кредитного договору. У зв`язку з невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань він звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб поліції, за результатами розгляду якої ухвалою суду було відкрито провадження та призначено судовий розгляд.
Заявник та його представник в судовому засіданні вимоги заяви підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити. Заявник ОСОБА_1 суду пояснив, що жодної повістки про виклик до суду він не отримував, кредитний договір не укладав та не підписував, в зв`язку з цим звернувся із заявою до поліції про вчинення шахрайських дій іншими особами з приводу оформлення кредитного договору.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог частини першої статті 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач не з`явився в судове засідання з поважних причин, а отже, був позбавлений можливості викласти свої заперечення проти позову та надати суду докази стосовно спростування вимог позивача.
Крім того, докази, на які посилається відповідач у заяві про перегляд заочного рішення, зокрема що кредитний договір був оформлений невстановленими особами без його волевиявлення, а кредитні кошти були перераховані на банківську картку, яка йому не належить, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
За встановлених обставин суд прийшов до висновку про необхідність скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду в спрощеному порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 280-289, 353 ЦПК України суд,
У Х В А Л И В :
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 18 травня 2026 року у цивільній справі №569/8180/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Заочне рішення від 18 травня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасувати і призначити справу до розгляду в спрощеному порядку в судовому засіданні на 10 годину 00 хвилин 16 вересня 2026 року.
Ухвала остаточна і оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя Харечко С.П.