Справа № 127/24112/26
Провадження 2/127/6608/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 липня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши заяву адвоката Колотухи Катерини Анатоліївни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась адвокат Колотуха Катерина Анатоліївна, діючи в інтересах ОСОБА_1 , з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування земельних ділянок та визнання права власності на нерухоме майно.
Разом із позовною заявою адвокат позивачки подала до суду заяву про забезпечення позову в порядку і на підставі положень ст.ст. 149 та 152 ЦПК України.
Станом на 09.07.2026 позовна заява до розгляду судом не прийнята і провадження у цивільній справі не відкрито.
Однак, згідно із ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що з метою збереження спірних земельних ділянок, зважаючи на те, що відповідач ОСОБА_2 вже неодноразово протиправно відчужував спільно нажиті під час шлюбу з позивачкою земельні ділянки, нові набувачі, які є співвідповідачами у даній справі, під час її розгляду можуть відчужити спірні земельні ділянки, що унеможливить виконання рішення суду у справі.
Вищевикладене й стало підставою для звернення адвоката заявниці до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 відчужувати будь-яким способом, а також ділити та/або об`єднувати належні їй земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:02:110:0283 та [номер приховано]:02:110:0284, та заборони ОСОБА_4 відчужувати будь-яким способом, а також ділити та/або об`єднувати належну їй земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0934, до винесення судом рішення по суті у даній справі та набрання ним законної сили та його повного виконання.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, судом не встановлено необхідності у виклику особи, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням, а також не встановлено необхідності призначення заяви про забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
Судом встановлено, що вимога про забезпечення позову подана з додержання вимог встановлених ст. 151 ЦПК України.
При цьому судом враховано, що хоча заява про забезпечення позову не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, однак це не суперечить вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, з огляду на те, що ч. 1 ст. 154 ЦПК України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Згідно із ч. 5 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову.
Суд, розглянувши вищезазначену заяву, враховуючи обґрунтування адвоката заявниці, приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.
Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами немайнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, судом враховується чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом, без нових звернень до суду.
Адвокатом заявниці в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв`язку з чим потрібно забезпечити позов, достатньо обґрунтовані вказані нею припущення.
Судом встановлено, що заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, є співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Відповідність забезпечувальних заходів заявленій вимозі полягає у відповідності майнового інтересу заявника заходам, про застосування яких він клопоче перед судом. Так, відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що звернення адвоката заявниці до суду із позовом, вказує на те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявниці, за захистом яких вона звернулась до суду.
При цьому суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд не з`ясовує фактичні обставин справи, а також не оцінює належності, допустимості і достовірності доказів щодо суті спору. Лише під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, які правовідносини випливають із встановлених обставин, чи слід задовольнити позов або в позові відмовити тощо.
Зважаючи на обґрунтування адвокатом заявниці способу забезпечення позову, який вона просить вжити, суд звертає увагу на наступне.
Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв`язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачене законом і є обґрунтованим.
Судом встановлено, що відчуження ОСОБА_2 спірних земельних ділянок на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про що повідомила адвокат заявниці, підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доступ до якого має суд, а також відповідною інформацією з цього реєстру, наданою адвокатом заявниці до заяви.
Отже суд прийшов до висновку, що заходи забезпечення позову щодо спірного нерухомого майна відповідають заявленим вимогам, є необхідними і достатніми для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки. Такий захід забезпечення позову як заборона вчиняти дії відносно визначеного нерухомого майна не призведе до невиправданого обмеження прав відповідачів, як власників майна, та не завдасть їм шкоди чи збитків, а лише тимчасово унеможливить розпорядження майном до вирішення спору в суді.
Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Цивільний процесуальний кодекс України враховує принцип рівноправ`я сторін у процесі і забезпечує захист інтересів, в тому числі, відповідачів.
Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Верховний Суд щодо співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких для сторони як позивача, так і власника майна, неодноразово наголошував, що накладення такого арешту є менш обтяжливим для власника майна, ніж невжиття заходів забезпечення, що може призвести до негативних наслідків для позивача щодо реалізації ним права на виконання судового рішення, зважаючи на підстави звернення позивача до суду із позовом.
Отже суд дійшов висновку, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії щодо належного відповідачам майна є виправданим способом охорони інтересів позивачки на час розгляду справи.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову.
Слід зазначити, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії», було зазначено що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду, суд прийшов до висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом:
- заборони ОСОБА_3 відчужувати будь-яким способом, а також ділити та/або об`єднувати належні їй земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:02:110:0283 та [номер приховано]:02:110:0284;
- заборони ОСОБА_4 відчужувати будь-яким способом, а також ділити та/або об`єднувати належну їй земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:04:001:0934,
тобто у спосіб визначений п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулась до суду.
На час вирішення питання про забезпечення позову судом не встановлено обставин визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України для застосування зустрічного забезпечення.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-154, 157, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву адвоката Колотухи Катерини Анатоліївни, діючої в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування земельних ділянок та визнання права власності на нерухоме майно шляхом:
- заборони ОСОБА_3 відчужувати будь-яким способом, а також ділити та/або об`єднувати належні їй земельні ділянки з кадастровими номерами [номер приховано]:02:110:0283 та [номер приховано]:02:110:0284;
- заборони ОСОБА_4 відчужувати будь-яким способом, а також ділити та/або об`єднувати належну їй земельну ділянку з кадастровим номерам [номер приховано]:04:001:0934.
Виконання ухвали суду доручити Першому відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 15-А, e-mail: [пошта прихована]), яку негайно направити для виконання.
Копію ухвали направити для відома ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Строк пред`явлення ухвали до виконання становить три роки.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 : ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання задеклароване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_3 .
ОСОБА_4 : ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_4 .
Ухвала суду складена 09.07.2026.
Суддя