Справа № 175/9128/26
Провадження № 2/175/2729/26
УХВАЛА
"06" липня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Котенок Андрій Петрович до Макіївської міської ради про визнання права власності на квартиру, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Котенок Андрій Петрович до Макіївської міської ради про визнання права власності на квартиру.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит, відповідь на який було надано 15.06.2026 року.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України судом було зроблено запит, відповідь на який було надано 29.06.2026 року.
Ознайомившись із поданою заявою та доданими до неї документами, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху із наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина перша статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя. У доктрині Європейського суду з прав людини та його практиці "право на суд" передбачено, зокрема, що особа повинна мати доступ до незалежного, неупередженого та компетентного суду.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначені статтею 175 ЦПК України.
Відповідно до статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити наступні елементи, а саме:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
- зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
- у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
З позовної заяви вбачається, що позивач просить суд вчинити наступні дії, а саме:
- визнати право власності на квартиру загальною прощею 43,10 кв.м. з них житлової 27,60 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, з огляду на вищеперераховане вбачається, що дана вимога є вимогою майнового характеру, у якій обов`язково повинна бути зазначена ціна позову, яка у даному випадку ціною позову буде вартістю майна, яку визначить експерт.
Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов`язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі якщо документ, що підтверджує сплату судового збору не буде поданий у строк, встановлений судом визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві.
Згідно з Постановою ВП ВС від 25.08.2020 року по справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці.
Отже, з урахуванням наведеного аналізу правових позицій, суд доходить висновку про те, що майнова вимога - це вимога, яка наділена економічним (майновим) змістом та спрямована на захист прав та інтересів, об`єктом яких виступає благо (майно).
З позовної заяви вбачається, що представник позивача посилається на те, що ціну позову визначити неможливо та водночас сплачує судовий збір у розмірі 1351,20 грн, проте у позовній заяви не наводить власного розрахунку судового збору, тобто не обґрунтовує, чому саме така сума ним була сплачена за подання позовної заяви майнового характеру.
Суд звертає уваги, що представником позивача не подано експертного висновку про вартість спірного майна, щоб правильно визначити суму судового збору, яку необхідно сплатити.
Ціна позову має бути підтверджена висновком суб`єкта оціночної діяльності, який має відповідну ліцензію на здійснення такої діяльності.
Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).
Відповідно до вимог статті 12 Закону України« Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.
Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум для працездатних особі становить 3328 грн.
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, суд не може правильно визначити суму судового збору, яку необхідно доплатити представнику позивача, оскільки у матеріалах справим відсутній звіт експерта про визначення вартості спірного майна.
Судом було встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам, установленим ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: у позовній заяві не зазначено ціни позову, до позовної заяви не долучено експертного звіту про вартість спірного майна, у позовній заяві некоректно вказані сторони у справі, а саме: представник позивача зазначає себе у якості позивача, а позивач зазначає себе у якості представника позивача, у позовній заяви не зазначено також відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, тому у суду є достатні підстави вважати, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства у частині оформлення та дотримання вимог щодо процесуальної форми позовної заяви, тому подану позовну заяву слід залишити без руху.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Слід зауважити, що залишення заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Котенок Андрій Петрович до Макіївської міської ради про визнання права власності на квартиру, - залишити без руху.
Надати позивачу строк сім днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.
Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу. Разом з тим повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із вказаною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. С. Краснокутська