Справа № 595/973/26
Провадження № 2-о/595/69/2026
У Х В А Л А
10.07.2026 місто Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Созанська Л.І., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Сверлик Ольга Василівна, заінтересована особа: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пендзей Галина Георгіївна, про визнання факту належності правовстановлюючих документів на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В:
Заявниця ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Сверлик О.В., звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності спадкодавцю ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , правовстановлюючих документів: державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 070380, виданого 13 січня 2009 року; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , виданого 4-им ВРЕР УДАІ УМВСУ м. Теребовля в Тернопільській області.
Ознайомившись зі змістом заяви та доданими до неї документами, суд дійшов такого висновку.
У відповідності до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Вимоги до форми та змісту заяви, а також до документів, що до неї додаються, визначені у ст. 318 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).
Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати, у тому числі, і загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви. Якщо в заяві не зазначено, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Звертаючись до суду з даною заявою, заявниця зазначила, що по спливу шестимісячного строку з дня відкриття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона звернулася до приватного нотаріуса Чортківського РНО Пендзей Г.Г. із заявою про видачу їй свідоцтва на спадщину, проте нотаріус відмовила їй у вчиненні нотаріальної дії, оскільки у поданих правовстановлюючих документах та документах, які підтверджують факт смерті та родинних зв`язків, зазначено прізвище спадкодавця: « ОСОБА_3 », « ОСОБА_4 ». Через вказані розбіжності виникла необхідність в судовому порядку встановити факт належності правовстановлюючих документів спадкодавцю ОСОБА_2 .
Водночас, до заяви не додано доказів того, що заявниця зверталася до компетентних органів із заявою про виправлення помилок, якщо вони мають місце, та що у внесенні таких виправлень відмовлено.
Крім цього, заява про встановлення факту, що має юридичне значення, повинна відповідати як спеціальним вимогам, які передбачені ст. 318 ЦПК України, так і загальним вимогам, передбаченим у ст. ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 2) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 3) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно з ч. 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб зумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вказано, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, які мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, зокрема з`ясувати, які фізичні особи чи організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявнику та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, наприклад, відділи соціального захисту населення - у справах про встановлення факту перебування на утриманні особи, яка померла, для призначення пенсії заявникові; інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини; органи внутрішніх справ - у справах про встановлення факту родинних відносин для вирішення питання про належність до громадянства.
Так, метою встановлення спірних фактів заявниця зазначила необхідність реалізації спадкових прав після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відтак, заінтересованими особами у даній справі, які мають юридичну заінтересованість у прийнятому судом рішенні, є інші спадкоємці після смерті ОСОБА_2 , а за відсутності таких відповідна територіальна громада за місцем знаходження спадкового майна.
Однак, відомості про наявність чи відсутність інших спадкоємців у поданій заяві не зазначені, та у разі їх наявності такі особи в якості учасників справи не зазначені.
Натомість заявниця визначила заінтересованою особою приватного нотаріуса Чортківського районного нотаріального округу Пендзей Г.Г., що не відповідає зазначеним вище положенням постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви окремого провадження фізичної особою сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня в розмірі 3328 грн.
Відтак, за подання до суду заяви про встановлення юридичного факту, сума судового збору складає 665,60 грн. (3328 грн * 0,2).
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, за подання до суду заяви в порядку окремого провадження, яка містить вимоги про встановлення двох фактів, судовий збір слід сплачувати за кожну з вимог, тобто у загальному розмірі 1331,20 грн.
Як вбачається зі змісту заяви, така містить дві вимоги про встановлення юридичного факту, водночас до заяви додано доказ сплати судового збору у розмірі 665,60 грн.
Таким чином, заявниці слід доплатити судовий збір у розмірі 665,60 грн за другу вимогу та надати суду докази такої сплати.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У зв`язку з наведеним, залишення без руху заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище недоліків у суду будуть відсутні процесуальні перешкоди для продовження розгляду справи у порядку окремого провадження.
Оскільки заява не відповідає вимогам, передбаченим ст. ст. 175, 177 ЦПК України, її слід залишити без руху відповідно до ст. 185 ЦПК України, надавши заявниці строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 12, 185, 260, 261, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Сверлик Ольга Василівна, заінтересована особа: приватний нотаріус Чортківського районного нотаріального округу Пендзей Галина Георгіївна, про визнання факту належності правовстановлюючих документів на спадкове майно - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення заявниці ухвали про залишення заяви без руху.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. І. Созанська