УХВАЛА
09 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 907/801/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н.О.,
розглянувши заяву першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури
про виправлення описки у додатковій постанові Верховного Суду від 22.06.2026 у справі № 907/801/20
за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України
до: 1) Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Громадської організації "Міжнародний інститут людини і глобалістики "Ноосфера",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: 1) Закарпатської обласної державної адміністрації, 2) Свалявської міської ради Закарпатської області, 3) Неліпинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, 4) Воловецької селищної ради Воловецького району Закарпатської області, 5) Керецьківської сільської ради Хустського району Закарпатської області,
про визнання неправомірними дій, визнання недійсними та скасування наказів щодо зміни цільового призначення землі та надання земельних ділянок в оренду, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок загальною площею 42,2247 га вартістю 19 502 118,10 грн,
ВСТАНОВИВ:
Додатковою постановою Верховного Суду від 22.06.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" про ухвалення додаткового рішення у справі № 907/801/20 задоволено частково. Стягнуто з Львівської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" 40 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. У задоволенні решти вимог зазначеної заяви відмовлено. Доручено Господарському суду Закарпатської області видати відповідний наказ на виконання цієї додаткової постанови.
26.06.2026 перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури через підсистему "Електронний суд" звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із заявою про виправлення описки у додатковій постанові Верховного Суду від 22.06.2026.
У поданій заяві перший заступник керівника Львівської обласної прокуратури зазначає, що в абзаці 2 резолютивної частини додаткової постанови Верховного Суду від 22.06.2026 у цій справі допущено описку, яка, на думку заявника, полягає у невірному зазначенні стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу з Львівської обласної прокуратури, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Воловець Енерджи" просило стягнути вказані витрати із Закарпатської обласної прокуратури.
Розглянувши заяву першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до частин 1, 2 статті 243 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Правила цієї статті передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання (аналогічний висновок викладено в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 904/10956/16, від 11.01.2022 у справі № 921/730/13-г/3, якими відмовлено в задоволенні заяви учасника справи про виправлення описки).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 817/777/16 сформульовано висновок про те, що можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) орфографічна, граматична, пунктуаційна помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Арифметична помилка - це неточність у розмірі присудженого, неправильність арифметичних розрахунків. Такі помилки зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Як правило, описка як мовна помилка, не спотворює текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття: помилкове розташування розділових знаків, неправильні відмінки слів тощо.
Оцінюючи ступінь судової дискреції при виправленні помилки в рішеннях суду, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що описка, виправлення якої у судовому рішенні допускається відповідно до статті 243 ГПК України, - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу, яка може спотворити текст судового рішення чи призвести до його неправильного сприйняття. Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не може змінювати суть свого рішення, він лише усуває ті неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи на його правосудність.
Частиною 8 статті 240 ГПК України передбачено, що після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення, крім випадків, визначених цим Кодексом.
У будь-якому випадку нормами ГПК України суду не надано право змінювати зміст (суть) прийнятого ним рішення у порядку виправлення описки. При вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Схожі за змістом правові висновки викладено в пунктах 124, 125 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 в адміністративній справі б/н (провадження № 11-84сап21).
Водночас, у пунктах 126, 128 зазначеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що: 1) законодавством передбачені певні способи усунення правозастосовних помилок. Порушення, що допускаються у правозастосовній діяльності суддями, можуть бути усунуті лише у правовий спосіб, у протилежному випадку такі дії суду матимуть ознаки волюнтаризму та не відповідатимуть сподіванням суспільства щодо допустимих форм реалізації правосуддя; 2) зміна суті судового рішення у спосіб виправлення описки не відповідає меті правосуддя у демократичному суспільстві, яка полягає у необхідності забезпечення кожному справедливого та публічного розгляду його справи судом, установленим законом. Помилки, допущені судом при прийнятті та виготовленні судового рішення, не можуть виправдовувати вчинення судом дій з їх виправлення у спосіб, не передбачений процесуальним законодавством. У протилежному випадку правосуддя втрачає ознаки легітимності як процесуальна діяльність. Такі методи роботи суддів не викликатимуть суспільної довіри та матимуть наслідком ігнорування цінностей правосуддя. Вони не можуть виправдовуватися необхідністю забезпечення єдності судової практики чи верховенства права, оскільки за своєю суттю становлять ігнорування процесуального права, дотримання якого очікується суспільством як складової частини верховенства права.
Таким чином, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст і суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Колегія суддів звертає увагу заявника, що у пунктах 42, 43 додаткової постанови від 22.06.2026 у справі № 907/801/20 міститься обґрунтований висновок про те що, виходячи зі змісту положень частини 4 статті 129 ГПК України, у разі відмови в задоволенні касаційної скарги витрати на професійну правничу допомогу мають покладатися саме на Львівську обласну прокуратуру як скаржника, чию касаційну скаргу було залишено без задоволення, що відповідає принципам добросовісності, розумності, справедливості, а також пропорційності господарського судочинства.
Разом з тим, зі змісту заяви про виправлення описки чітко вбачається, що всупереч вимогам частини 8 статті 240 та статті 243 ГПК України Львівська обласна прокуратура фактично просить замінити себе на Закарпатську обласну прокуратуру шляхом виправлення описки, тобто в спосіб, не передбачений процесуальним законодавством.
Таким чином, заява Львівської обласної прокуратури містить вимогу, спрямовану на зміну суті постанови суду касаційної інстанції, що не є тотожною процесуальній дії з виправлення описки в судовому рішенні, передбаченій статтею 243 ГПК України, в зв`язку з чим у задоволенні такої заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 234, 235, 243, 314 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні заяви першого заступника керівника Львівської обласної прокуратури про виправлення описки у додатковій постанові Верховного Суду від 22.06.2026 у справі № 907/801/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай