Справа №: 398/4270/26
провадження №: 2/398/4046/26
УХВАЛА
Іменем України
"08" липня 2026 р. м.Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Боровський Валерій Антонович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, внесення відомостей до актового запису про народження дітей даних про батька та стягнення аліментів на утримання дітей,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Боровський В.А., звернулася до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить визнати відповідача ОСОБА_2 батьком неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести відповідні зміни до актових записів про народження дітей та стягнути з відповідача на її користь аліменти на їх утримання.
Перевіривши матеріали справи, встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем у позовній заяві заявлено чотири вимоги немайнового характеру - про визнання батьківства стосовно двох дітей та внесення відомостей до актового запису про їх народження, а також одну вимогу майнового характеру - про стягнення аліментів на утримання дітей.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються ) позивачі, зокрема у справах про стягнення аліментів, отже, позивач при зверненні до суду з даним позовом звільнена від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів.
При цьому, оскільки позивачем також заявлені чотири вимоги немайнового характеру, при зверненні до суду вона мала сплатити судовий збір в розмірі 5 324,80грн (4 х 1331,20грн).
Так, згідно п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» від 03.12.2025 року № 4695-IX, установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня в розмірі 3328,00 гривень, тобто, за одну вимогу немайнового характеру ставка судового збору становить 1 331,20 грн (3 328,00 грнх 0,4)
Однак доказів сплати судового збору за чотири вимоги немайнового характеру до позовної заяви не долучено.
Натомість до позовної заяви представником позивача долучено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору за чотири вимоги немайнового характеру в сумі 5 324,80 грн, яке обґрунтоване тим, що позивач через свій сімейний та майновий стан, сплатити судовий збір у такому розмірі можливості не має. Так, вона офіційно не працевлаштована, отримує державну соціальну допомогу у невеликому розмірі, інших доходів не має. Крім того, даний позов позивачем подано перш за все з метою захисту соціальних прав та інтересів своїх дітей.
Відповідно до частини першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно ч.5 вказаної статті особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення, зменшення його розміру, є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, суд повинен встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Вирішення питання про відстрочення, розстрочення, зменшення його розміру або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19 (провадження №61-11548св20) зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Проте, ані позивачем, ані його представником на підтвердження скрутного майнового стану позивача та неможливості сплати нею судового збору, жодних доказів не надано. Також суду не надано доказів про наявність чи відсутність інших доходів заявника, рухомого/нерухомого майна та їх обсягу і можливістю розпоряджатися ними.
Суд зауважує, що для звільнення від сплати судового збору або зменшення його розміру заявник має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави для звільнення такої особи від сплати судового збору або зменшення його розміру.
Саме по собі клопотання про зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору з наведенням аргументів, що позивач офіційно не працевлаштована та немає іншого доходу, не може вважатись достатньою підставою для його задоволення, оскільки в жодній мірі не характеризує майновий стан позивача.
Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків, шляхом подання до суду оригіналу документа на підтвердження сплати судового збору у сумі 5 324,80 грн, або доказів, які б надали суду можливість визначити матеріальну спроможність/можливість заявника щодо сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.185,260,285 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник - адвокат Боровський Валерій Антонович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Олександрійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Олександрійському районі Кіровоградської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства, внесення відомостей до актового запису про народження дітей даних про батька та стягнення аліментів на утримання дітей, залишити без руху.
2.Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду він у встановлений строк усуне недоліки позовної заяви, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Я.М. ПОДОЛЯК