ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження у справі
10 липня 2026 року Луцьк Справа № 140/8903/26
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області в якому заявлені наступні позовні вимоги:
1) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо неперерахунку та невиплати заборгованості з пенсії за період з 25.08.2022 по 28.02.2025 у розмірі 276 855,41 грн.
2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок та виплату заборгованості з пенсії за період з 25.08.2022 по 28.02.2025 у розмірі 276 855,41 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується відповідним посвідчення серії НОМЕР_1 а також дружиною померлого з числа потерпілих категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, та з 14.03.2025 отримує пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону №796-ХІІ.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 у справі №140/3067/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 з 25 серпня 2022 року підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік), до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору.
Зазначає, що відповідно до інформації, наявної в особистому кабінеті на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України, Головним управлінням ПФУ у Волинській області здійснено нарахування та виплату призначеної пенсії за період з 25.08.2022 по 28.02.2025 у розмірі 155 744,59 грн.
Разом з тим, на думку позивача розмір нарахованої та виплаченої пенсії за період з 25.08.2022 по 28.02.2025 повинен становити 432 600,00 грн. В той же час, розмір недоотриманої пенсії призначеної за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 140/3067/23, яке набрало законної сили 06.05.2023, становить 276 855,41 грн. (432 600,00 грн. - 155 744,59 грн. = 276 855,41 грн.) де 432 600,00 грн. - розмір пенсії, який повинен бути нарахований та виплачений за рішенням суду як підвищення до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 25.08.2022 по 28.02.2025. 155 744,59 грн. - розмір виплаченої пенсії за період з 01.09.2022 по 28.02.2025. Тобто, Головним управлінням ПФУ у Волинській області неправильно здійснений перерахунок пенсії, яка була призначена за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 140/3067/23, яке набрало законної сили 06.05.2023, та не виплачена заборгованість, яка утворилась за результатами перерахунку пенсії.
Вважає такі дії відповідача щодо невиплати пенсії на виконання рішення суду протиправними у зв`язку з чим звернулась до суду із даним позовом.
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
У відкритті провадження в адміністративній справі необхідно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини першої статті 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що неможливо зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого (нового) судового рішення в іншій справі, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому законом, зокрема на підставі виконавчого листа суду, який ухвалив відповідне рішення.
Також суд зазначає, що процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені статтями 382-383 КАС України.
Зокрема, відповідно до частин першої-другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, наведені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову.
Суд наголошує, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому нормами процесуального закону, та не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є фактичне спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що захист порушеного права особи на отримання безумовного виконання судового рішення, яке гарантується державою відповідно до статті 129-1 Конституції України, через звернення до суду у порядку судового контролю, порівняно з ініціюванням вирішення судом нового публічно-правового спору, має низку переваг для такої особи, зумовлених положеннями, зокрема, статей 383 та 249 КАС України, а саме, відсутність обов`язку сплачувати судовий збір, оперативність розгляду (заява в порядку судового контролю підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання; неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви) та ефективність виконання (за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє окрему ухвалу і направляє її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону).
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення статті 383 КАС України.
У постанові від 05.02.2020 у справі №640/10843/19 Верховний Суд зазначив, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Поряд з цим, заявлені у цій справі №140/8903/26 позовні вимоги, ОСОБА_1 обґрунтовує виключно протиправними діями відповідача, яка була призначена за рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05.04.2023 по справі № 140/3067/23, яке набрало законної сили 06.05.2023, та не виплачена заборгованість, яка утворилась за результатами перерахунку пенсії.
Суд звертає увагу, що із змісту наведених у позовній заяві доводів убачається, що спір у цій справі фактично спрямований на виконання іншого судового рішення, а саме у справі №140/3067/23.
Враховуючи фактичні обставини справи, а також положення чинного законодавства, суд зазначає, що позивач не позбавлена можливості в межах адміністративної справи №140/3067/23 звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України з метою забезпечення виконання рішення суду, яке, на її думку, виконується неналежним чином, адже питання визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області, щодо нарахування та виплати пенсії, на виконання рішення суду від 05.04.2023 у справі №140/3067/23, охоплюється таким рішенням суду та належить до предмету його виконання.
З огляду на викладене суд уважає, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право позивача у разі визнання його судом порушеним.
У постанові Верховного Суду від 08.10.2024 у справі №140/4562/21 зазначено, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються. У разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Як встановлено частиною п`ятою статті 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Крім того, відповідно до пункту 3 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.
Отже, суддя роз`яснює у зв`язку із відмовою у відкритті провадження у справі, судовий збір в розмірі 1 331,20 грн., сплачений відповідно до платіжної інструкції №4619-6057-5543-5160 від 07.07.2026, ОСОБА_1 буде повернутий у разі звернення із клопотанням (заявою) про повернення судового збору.
Керуючись пунктом першим частини першої статті 170, статтями 171, 248, 256, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Мачульський