РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
з питань визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду
10 липня 2026 року м. Рівне №460/4054/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, ухваленого в адміністративній справі за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В:
В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2025, яке набрало законної сили, позов задоволено.
01.07.2026 позивач подав до суду заяву у порядку ст.383 КАС України, у якій просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо невиплати нарахованих за судовим рішенням коштів за 2025 рік та припинення (відмови) нарахування і виплати підвищення до пенсії за рішенням суду на 2026 рік.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання судового рішення, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження №К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 №4059-IX, що дорівнює 2361 гривні.
Зі змісту листа від 26.06.2026 судом встановлено, що на виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача і після такого перерахунку до пенсії позивача встановлено доплату як непрацюючому пенсіонеру за проживання на забрудненій території внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС території в розмірі визначеному статтею 45 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік» у розмірі - 2361,00 грн. Доплата до пенсії на виконання судового рішення у справі № 460/4054/25 становить 21864,71 грн. (з урахуванням раніше виплачених сум).
При цьому, пенсійним органом зазначено, що погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що фінансуються з державного бюджету, здійснюються в межах відповідних бюджетних призначень територіальними органами Пенсійного фонду України.
Таким чином, рішення суду від 26.08.2025 виконане пенсійним органом.
Водночас, щодо тверджень відповідача про виплату коштів пенсії, перерахованих на виконання рішення суду, після надходження фінансування, то суд враховує таке.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Відповідно до пунктів 20, 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Органи Пенсійного фонду України, як органи державної влади, в силу вимог частини другої статті 19 Конституції України зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.
Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Щодо припинення нарахування та виплати доплати до пенсії з 01.01.2026, суд зазначає таке.
01.01.2026 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", статтею 7 якого установлено, що з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність, який застосовується для визначення розміру доплати за проживання на територіях радіоактивного забруднення, в тому числі за рішеннями суду, - 1600 гривень.
При цьому, статтею 29 вказаного Закону установлено, що у 2026 році доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов`язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв`язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 2595 гривень.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов`язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Зі змісту листа від 26.06.2026 з`ясовано, що доплата до пенсії відповідно до статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII з 01.01.2026 позивачу не встановлена.
В даному випадку, з 01 січня 2026 року правове регулювання порядку нарахування і виплати підвищення до пенсії, визначеного статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» змінено нормою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік".
Більше того, обставини щодо виплати позивачу з 01 січня 2026 року підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення на виконання статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" свідчать про виникнення нових спірних правовідносин між сторонами. Таким спірним правовідносинам суд не надавав і не міг надавати правову оцінку у межах розгляду справи №460/4054/25.
Виникнення між сторонами нових правовідносин, що не були предметом дослідження у справі не дозволяє провести їх врегулювання в порядку судового контролю, зокрема у порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
За приписами ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів позивача, а відтак про відсутність правових підстав для застосування заходів судового контролю у порядку статті 383 КАС України.
Керуючись статтями 241, 248, 294, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 10 липня 2026 року.
Суддя С.М. Дуляницька