ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/13455/25
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
09 липня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Аліменко В.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та стягнення коштів,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки апелянтом не було дотримано вимоги до апеляційної скарги, які встановлені нормами КАС України, а саме пропущено строк звернення до суду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 21.04.2026 року, апеляційна скарга подана 02.07.2026 року, тобто із пропуском строку.
Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження судового рішення.
В обґрунтування поважності пропуску строку звернення з апеляційною скаргою апелянт зазначив, що первинну апеляційну скаргу було подано через підсистему «Електронний суд» 11.05.2026, тобто у межах встановленого процесуального строку, однак внаслідок технічного збою в роботі підсистеми вона фактично не надійшла до суду апеляційної інстанції, хоча була направлена до електронних кабінетів учасників справи. Про те, що апеляційна скарга не була зареєстрована судом, а рішення суду першої інстанції набрало законної сили, апелянту стало відомо лише 02.07.2026, після чого ним невідкладно повторно подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, апелянт посилається на практику Верховного Суду щодо недопустимості надмірного формалізму при застосуванні процесуальних норм та зазначає, що пропуск строку зумовлений обставинами, які не залежали від його волі, а тому просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити строк на апеляційне оскарження.
Колегія суддів не вбачає підстав для визнання наведених апелянтом причин поважними.
Посилання апелянта на те, що первинну апеляційну скаргу було подано у межах установленого процесуального строку, однак вона не надійшла до суду апеляційної інстанції через технічний збій у роботі підсистеми «Електронний суд», не можуть бути прийняті судом до уваги.
Відповідно до статті 44 КАС України учасники справи, добросовісно користуючись належними їм процесуальними правами, зобов`язані виконувати процесуальні обов`язки, зокрема вчиняти процесуальні дії у встановлені законом строки.
Особа, яка звертається до суду із використанням підсистеми «Електронний суд», повинна вживати розумних заходів для контролю за рухом поданих нею процесуальних документів та пересвідчитися у їх належній реєстрації судом. Сам факт направлення процесуального документа через електронний сервіс не звільняє особу від обов`язку проявляти належну процесуальну обачність.
При цьому апелянтом не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність саме технічного збою в роботі підсистеми «Електронний суд», який унеможливив реєстрацію апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. Долучені до клопотання скріншоти та відомості про надсилання копій скарги іншим учасникам справи самі по собі не підтверджують факту успішного надсилання апеляційної скарги до суду та її неприйняття саме з технічних причин.
Крім того, навіть за умови існування технічних труднощів, апелянт не навів обставин, які б свідчили про вчинення ним будь-яких дій, спрямованих на перевірку факту надходження апеляційної скарги до суду або усунення можливих технічних перешкод упродовж майже двох місяців після її нібито подання. Лише 02.07.2026, після набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, апелянтом повторно подано апеляційну скаргу та заявлено клопотання про поновлення строку.
Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 29.09.2022 у справі №500/1912/22 також не спростовують наведених висновків колегії суддів. Дійсно, Верховний Суд наголошував на необхідності уникнення надмірного формалізму при застосуванні процесуальних норм, однак одночасно зазначав, що поновлення процесуального строку можливе лише за наявності належно підтверджених поважних причин його пропуску. Сам по собі факт запровадження воєнного стану чи посилання на принцип доступу до правосуддя не звільняє учасника справи від обов`язку дотримуватися вимог процесуального закону та не є безумовною підставою для поновлення строку.
Отже, наведені апелянтом обставини не підтверджують існування об`єктивних, непереборних та незалежних від його волі перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги, у зв`язку з чим підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
Також, звертаючись до суду апелянтом не сплачено судовий збір.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011 року.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з п.п. 1 п.3 ч. 2 зазначеної статті, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суми прожиткового мінімуму на 2025 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», відповідно до якого, у 2025 році установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028,00 грн.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу не майнового характеру.
Таким чином, у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн.( 3028,00 грн.*0,4)*0,8)*150 %).
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Однак, всупереч вимог КАС України, відповідачем до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору.
Згідно з ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст. 328 КАС України, суд-
У Х В А Л И В :
У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про поновлення строків на апеляційне оскарження - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків - десять днів, який обраховується з моменту отримання копії даної ухвали.
У разі не усунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко