УХВАЛА
про відмову у відкритті касаційного провадження
09 липня 2026 року
м. Київ
справа №400/10231/25
адміністративне провадження № К/990/30530/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №400/10231/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - ГУ ФУ в Миколаївській області, відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Миколаївській області, яка полягає у незастосуванні середньої заробітної плати, обчисленої як середній показник за 2022-2024 роки, при обчисленні розміру пенсії за віком з 01.03.2019;
- зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату пенсії за віком позивачу з 06.08.2025 із застосуванням показника заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за три календарні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком, а саме за 2022-2024 роки, з урахуванням уже виплачених сум пенсії.
Розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2025, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026, в задоволенні позову відмовлено.
На адресу Верховного Суду 30.06.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2025, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбачених статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 цього Кодексу.
Судами попередніх інстанцій враховано, що позивач з 24.02.2002 отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу», а з 01.03.2019 його переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» як на більш вигідний вид пенсійного забезпечення. Проте 06.08.2025 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Вирішуючи спір по суті позовних вимог, суди виходили з того, що позивач з 01.03.2019 вже отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а тому звернення від 06.08.2025 не є зверненням за призначенням нового виду пенсії, а фактично стосується перерахунку вже призначеної пенсії.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і суд апеляційної інстанції, зазначив, що у разі переведення особи з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відсутні правові підстави для застосування нового показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення.
При цьому апеляційним судом наголошено, що ГУ ПФУ в Миколаївській області правомірно відмовило позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022, 2023 та 2024 роки, оскільки фактично зазначене звернення спрямоване на зміну показника середньої заробітної плати, який застосовувався при обчисленні вже призначеної пенсії, що за своєю суттю є вимогою про перерахунок пенсії, а не про її нове призначення.
В касаційній скарзі позивач стверджує, що висновок судів про відмову в задоволенні позову є неправомірним та вмотивовано виключно методологічним підходом, ане нормами чинного законодавства України.
Втім, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Згідно частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статтті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Згідно пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Варто зауважити, що предмет спору у цій справі та критерії, визначені пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України, а також факт того, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (частина 4 статті 12 КАС України), дають підстави стверджувати, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Водночас жодної з обставин, визначених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, позивачем у касаційній скарзі не наведено.
Інші зазначені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у цій справі, можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Підставою касаційного оскарження позивач зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, а саме якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Верховний Суд звертає увагу, що обов`язковими умовами для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосували суди; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладений; висновки судів, які суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Разом з цим, касаційна скарга не містить відповідного обґрунтування пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, скаржник лише цитує обставини справи та висловлює свою незгоду із прийнятими судовими рішеннями, що не є належним правовим обґрунтуванням зазначеної підстави касаційного оскарження судових рішень.
Оскільки зазначеним вимогам процесуального закону касаційна скарга в цій частині не відповідає, колегія суддів вважає необґрунтованим посилання заявника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 341 КАС України.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2026 у справі №400/10231/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін