Справа № 278/1679/26
н/п 2/766/10511/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
13.07.2026 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області про зобов`язання усунути перешкоди шляхом зняття із зареєстрованого місця проживання, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача звернувся до Житомирського районного суду Житомирської області із вказаною позовною заявою.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 08.04.2026 року матеріали цивільної справи № 278/1679/26 за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області про усунення перешкод у користуванні майном направлено за підсудністю до Херсонського міського суду Херсонської області.
13.07.2026 року Херсонським міським судом Херсонської області отримано відомості з Єдиного державного демографічного реєстру щодо адреси реєстрації місця проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_1 .
13.07.2026 року Херсонським міським судом Херсонської області отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру щодо адреси реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якої остання зареєстрованою не значиться.
13.07.2026 року Херсонським міським судом Херсонської області отримано відповідь з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої відомості щодо об`єкта нерухомого майна, реєстраційний номер 205323265101, відсутні.
Вивчивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст.175,177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.
В порушення зазначеної норми та ЗУ «Про судовий збір», заявником при зверненні до суду із вищезазначеними вимогами не сплачено судовий збір, натомість заявник зазначив, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».
Згідно із пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що «відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII. Подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення пункту 13 частини першої статті 5 Закону N 3674-VI викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження N 11-795заі19) та постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі N 490/8128/17 (провадження № К/9901/166/18, К/9901/30220/18).
Предметом розгляду позовної заяви ОСОБА_1 є зняття з реєстрації місця проживання відповідача та його малолітньої доньки.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19).
Законом України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прийнятого 03.12.2025 року Верховною Радою України, з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлюється в розмірі 3328,00 гривень.
Закон України «Про судовий збір» передбачає можливість зменшити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні перелічених вище процесуальних документів.
Для цього необхідно подати їх у електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС. Як наслідок, буде застосовуватися коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, вимоги заявника у цій справі не стосуються соціального і правового захисту учасників бойових дій, а також не пов`язані з порушенням прав, а тому заявнику слід сплатити судовий збір у порядку та розмірі, визначених Законом України «Про судовий збір» а саме: за кожну вимогу немайнового характеру в сумі 1064,96 грн.
Додатково суд звертає увагу на те, що згідно ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Згідно до вимог ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Виходячи з положень статі 19 Сімейного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
При цьому, досудове врегулювання спорів щодо місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, відноситься до компетенції органу опіки та піклування.
Відповідно до п.33 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265, подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що у випадку, якщо один з батьків не надав згоди на реєстрацію місця проживання дитини з другим з батьків, реєстрація місця проживання дитини здійснюється на підставі рішення суду чи органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини.
Разом з тим, позовна заява не містить посилань на докази звернення позивача до матері малолітньої дитини з метою отримання її згоди на зняття дитини із зареєстрованого місця проживання та реєстрацію за новою адресою. Крім того, позовна заява не містить посилань на докази звернення позивача до органу опіки та піклування для вирішення спору між батьками щодо зміни місця реєстрації малолітньої дитини в порядку, передбаченому статтею 19 Сімейного кодексу України, а також посилань на наявність відповідного рішення органу опіки та піклування.
Відсутність у позовній заяві зазначених посилань на докази позбавляє суд можливості на стадії вирішення питання про відкриття провадження встановити наявність спору про цивільне право, який підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства, а також з`ясувати характер спірних правовідносин і перевірити, чи існує між батьками спір щодо зміни місця реєстрації малолітньої дитини.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а саме: надання доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, доплати судового збору, а також наведення у позовній заяві посилань на докази звернення до матері малолітньої дитини щодо отримання згоди на зміну (зняття) місця її реєстрації та до органу опіки та піклування щодо вирішення спору між батьками в порядку, передбаченому статтею 19 Сімейного кодексу України. Усунення зазначених недоліків є необхідним для встановлення характеру спірних правовідносин, наявності спору про цивільне право, який підлягає розгляду саме в порядку цивільного судочинства, а також для вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі за позовною заявою у поданій редакції та за визначеного позивачем суб`єктного складу.
Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Херсонської міської ради Херсонської області про зобов`язання усунути перешкоди шляхом зняття із зареєстрованого місця проживання - залишити без руху.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Я. В. Шестакова