УХВАЛА
13 липня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/4415/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
розглянувши матеріали касаційної скарги Південно-cхідної митниці
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2026 (у складі колегії суддів: Віннікова С.В. (головуючий), Левшиної Г.В., Андрейчука Л.В.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 (суддя Татарчук В.О.)
за позовом Приватного підприємства "Планета-2000"
до Південно-східної митниці
про стягнення збитків, заподіяних протиправними діями,
ВСТАНОВИВ:
18.05.2026 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Південно-східної митниці надійшла касаційна скарга на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2026 (повний текст складено 30.04.2026) та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 у справі № 904/4415/25.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 25.05.2026 касаційну скаргу було залишено без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаданням доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та надано 10-денний строк для усунення недоліків із дня вручення зазначеної ухвали скаржникові.
05.06.2026 на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 25.05.2026 у справі № 904/4415/25 скаржником подано до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги до якої долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 у справі № 904/4415/25 до закінчення касаційного розгляду.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 18.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та надано Південно-cхідній митниці строк для виконання вимог ухвали Суду від 25.05.2026 та усунення недоліків касаційної скарги у справі № 904/4415/25 в частині сплати судового збору не пізніше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
29.06.2026 через систему "Електронний суд" до Суду від Південно-східної митниці надійшло клопотання про продовження строку на усунення недоліків на час, достатній для отримання відповіді від Держмитслужби.
Розглянувши вказане клопотання Суд відмовляє у його задоволенні з огляду на наступне.
Згідно з частиною другою статті 119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого ГПК України, суд не наділений повноваженнями продовжити строк понад встановлений процесуальним законом строк. Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Так, у частині другій статті 174 ГПК України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), що становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви (скарги) без руху. При цьому, зазначений строк є строком, встановленим законом, відповідно не може бути продовженим судом відповідно до частини другої статті 119 ГПК України, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена Законом - ГПК України, а може бути поновленим судом лише за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи.
Подібні висновки Верховного Суду викладені, зокрема у постановах від 08.02.2023 у справі № 908/2087/21, від 05.10.2023 у справі № 907/20/23, від 29.02.2024 у справі № 914/2450/22 (914/2413/23), від 21.10.2024 у справі № 923/1188/21.
Ухвалою Касаційного господарського суду від 25.05.2026 скаржнику вже було надано максимальний 10-денний строк на усунення недоліків касаційної скарги, а тому суд позбавлений можливості продовжити цей процесуальний строк.
Таким чином, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За приписами частини п`ятої статті 242 Господарського процесуального кодексу України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору було надіслано заявнику в його електронний кабінет та доставлено 18.06.2026 о 20:06, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду.
Отже, останнім днем десятиденного строку на усунення недоліків касаційної скарги є 29.06.2026.
З огляду на те, що інших клопотань і заяв станом на 13.07.2026 з метою усунення недоліків касаційної скарги заявником не подавалось, а у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги заявнику відмовлено, колегія суддів доходить висновку, що Південно-cхідною митницею не було виконано вимоги ухвали Касаційного господарського суду від 25.05.2026.
Суд зазначає, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Стаття 7 Господарського процесуального кодексу України визначає, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до пунктів 6 та 7 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки і виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
За приписами частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Частиною четвертою статті 174 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ураховуючи викладене, а також оскільки заявник не усунув недоліки у строк, визначений в ухвалі від 18.06.2026, касаційна скарга Південно-східної митниці на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 у справі № 904/4415/25 підлягає поверненню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 290, 292, 294 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Південно-східної митниці на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.01.2026 у справі № 904/4415/25 повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко