Справа №:755/10240/26
Провадження №: 2-а/755/671/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про залишення позовної заяви без руху
"10" липня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, у якому просив скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 січня 2025 року № Б/2558 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.
У поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі згідно зі статтею
171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходить із такого.
Згідно із частинами першою, другою статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши матеріали позовної заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
За змістом і формою позовна заява повинна відповідати вимогам статей 160, 161 КАС України.
Відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Всупереч вказаним вимогам законодавства позивачем до матеріалів адміністративного позову не долучено копії оскаржуваної постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 січня 2025 року № Б/2558 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Водночас, адміністративний позов ОСОБА_1 містить клопотання про витребування доказів у порядку статті 80 КАС України, зокрема, позивач просить витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , на підставі яких винесено постанову від 19 січня 2025 року № Б/2558, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, докази сповіщення позивача, докази вручення постанови.
Надаючи оцінку заявленому позивачем клопотанню про витребування доказів суд враховує таке.
Частиною першою статті 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
Заявлене позивачем клопотання подано з дотримання встановленого процесуальним законодавством строку.
Водночас, частиною другою статті 80 КАС України встановлено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Проте, всупереч вимогам пункту 4 частини другої статті 80 КАС України позивачем не зазначено вжиті заходи щодо отримання витребовуваного доказу самостійно.
Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Поряд з цим, позивач не позбавлений права звернутися до володільця інформації - ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо отримання інформації про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, отримання копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та, у випадку необхідності, копій матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
З огляду на викладене клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів задоволенню не підлягає у зв`язку із недотриманням позивачем вимог частини другої статті 80 КАС України.
Таким чином, на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачеві слід подати копію оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, приписи процесуального закону пов`язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.
Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Оскаржувану постанову № Б/2558 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 2101 КУпАП винесено 19 січня 2025 року. Таким чином, десятиденний строк на оскарження такої постанови тривав до 29 січня 2025 року (включно).
Позов подано до суду 29 червня 2026 року (вхід. від 02 липня 2026 року № 43089), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України 10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.
Адміністративний позов ОСОБА_1 містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку. На обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначає, що постанову позивачеві не було вручено. Позивач понад 9 місяців перебував за кордоном. Про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався після блокування його банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк», після чого направив офіційний запит до банку. 18 червня 2026 року позивач отримав офіційну відповідь від банку з повідомленням про арешт рахунків в межах виконавчого провадження № 80665752, відкритого на підставі оскаржуваної постанови. Таким чином, про існування оскаржуваної постанови позивач дізнався 18 червня 2026 року.
З огляду на викладене просив поновити позивачу строк для звернення до суду.
До матеріалів справи долучено копію паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , документи, що містять інформацію про стан здоров`я ОСОБА_2 та копію листа АТ КБ «ПриватБанк» від 18 червня 2026 року.
Суд враховує, що до матеріалів справи не долучено відомостей про блокування банківських рахунків позивача із зазначенням дати отримання повідомлення про встановлення обмеження по таких рахунках.
Суд також враховує, що у листі АТ КБ «ПриватБанк» від 18 червня 2026 року зазначено про надходження до банку постанови про арешт коштів боржника від 08 квітня 2026 року у виконавчому провадженні № 80665752, у зв`язку із чим банком встановлено відповідне обмеження.
Водночас, відомостей про оскаржувану постанову лист АТ КБ «ПриватБанк» від 18 червня
2026 року не містить, таким чином, позивач ознайомився зі змістом оскаржуваної постанови за допомогою іншого джерела, водночас, дати ознайомлення не зазначає, доказів на підтвердження дати ознайомлення не надає, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Також суд враховує, що виконавче провадження № 80665752, на яке посилається позивач у тексті позову, відкрито 06 квітня 2026 року про що свідчать відомості відкритого порталу даних Автоматизована система виконавчого провадження. Позивач має зареєстрований кабінет в системі «Електронний суд» та має доступ до документів виконавчого провадження у відповідному розділі системи.
Також до матеріалів адміністративного позову позивачем не долучено власного військово-облікового документа чи витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, сформованого за період після 19 січня 2025 року, з відсутністю приміток про наявність порушення правил військового обліку військовозобов`язаним.
Питання, пов`язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від
27 травня 2020 року у справі № 9901/546/19, де вказано на те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Враховуючи викладене, строк на звернення до суду з цим позовом не може бути поновлено з тих підстав, які зазначені у позовній заяві, за відсутності відповідних доказів обставин, на які посилається позивач.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, з урахуванням визнання судом підстав для поновлення пропущеного строку неповажними у зв`язку із необґрунтованістю, наявні підстави для залишення позову без руху та надання позивачеві можливості в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, подати до суду заяву, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, долучивши докази на підтвердження поважності причин такого пропуску.
За змістом частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вище, адміністративний позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, а тому його слід залишити без руху.
У разі невиконання вимог цієї ухвали адміністративний позов ОСОБА_1 згідно із вимогами пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України буде повернуто позивачеві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171, 242, 243, 248, 286 КАС України,
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Хромова