СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/11796/26
ун. № 759/17120/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Чугай В.М., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін заяву представника позивача - адвоката Долгих Анни Сергіївни про залишення позовної заяви без розгляду, подану у межах розгляду цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Святошинського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
07.07.2026 від представника позивача - адвоката Долгих А.С. за допомогою підсистеми «Електронний суд» надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не викликались.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється у зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, дослідивши подану заяву, позовну заяву та додані до неї документи, дійшов наступного висновку.
За змістом ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вирішуючи питання про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Оскільки подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача, яке не може бути обмежено судом, то заява представника позивача підлягає задоволенню.
Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 257 ЦПК України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.
Пункт 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Зважаючи на те, що позовна заява залишена позивачем без розгляду за його заявою, судовий збір поверненню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 42, 58, п. 8 ч. 1 ст. 257, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Заяву представника позивача - адвоката Долгих Анни Сергіївни про залишення позовної заяви без розгляду - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складення).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому даної ухвали суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Повний текст ухвали складено 13 липня 2026 року.
Суддя Н.О.Горбенко