Справа № 761/27750/26
Провадження № 2/761/13835/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2026 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., вивчивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ОТП Банк» про припинення зобов`язання за кредитним договором; припинення іпотеки за іпотечним договором; скасування державної реєстрації заборони на нерухоме майно, -
в с т а н о в и в :
У липні 2026р. на адресу Шевченківського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 липня 2026р. вищевказана справа надійшла в провадження судді Волошина В.О.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви суд приходить до висновку про те, що зазначені матеріали необхідно передати на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області виходячи з наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Однією із умов реалізації права особи на пред`явлення позовної заяви є дотримання вимог підсудності.
Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо після відкриття провадження у справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності, суд передає справу на розгляд належному суду.
Відповідно до правил ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пунктах 41 та 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013р. № 3 (далі - Постанова Пленуму № 3), визначено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виходячи із зазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.
Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019р. у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.
У постанові від 09 вересня 2020р. в справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.
У постанові від 16 лютого 2021р. у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, на забезпечення кредитних зобов`язань, 18 березня 2008р. між ЗАТ «ОТП БАНК» (правонаступником якого є АТ «ОТП БАНК») та ОСОБА_2 було укладено Іпотечний договір №PML-M00/025/2008, предметом якого є об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивачка, просила суд визнати такими, що припинені зобов`язання за кредитним договором № ML M00/025/2008 від 18 березня 2008р. укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 ; визнати такою, що припинена іпотека за іпотечним договором № PML M00/025/2008 від 18 березня2008р. укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_2 , скасувати державну реєстрацію обтяження іпотеки внесену до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 62245302 на підставі договору іпотеки квартири, серія та номер 1002, виданий 18 березня 2008р. приватним нотаріусом Дембицька І.М., та виключити запис про таке обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та як наслідок скасувати державну реєстрацію заборони на нерухоме майно, внесену до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 62245254 на підставі договору іпотеки квартири, серія та номер 1002, виданий 18 березня 2008р. приватним нотаріусом Дембицька І.М. (перенесеного з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 62245254 від 18.03.2008 року) та виключити запис про таке обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.
Відтак, враховуючи те, що вказаний спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна,яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , то цей позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 30 ЦПК України, а тому підлягає передачі за підсудністю до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, за місцем знаходження нерухомого майна.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду
Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що місцезнаходження об`єкту нерухомого майна знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що не підпадає під територіальну юрисдикцію Шевченківського районного суду м. Києва, суд приходить до висновку, що вказану позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
Так, згідно Конвенції про захист правлюдини і основоположних свобод від 04 листопада 1950р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
При цьому, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення апеляційним судом з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1, ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 259, 261, 268, 353-355 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «ОТП Банк » про припинення зобов`язання за кредитним договором; припинення іпотеки за іпотечним договором; скасування державної реєстрації заборони на нерухоме майно - передати на розгляд до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: