ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
__________________________________________________________________
УХВАЛА
08 липня 2026 року
м. Харків
справа № 643/23424/25
провадження № 22-ц/818/4676/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року у складі судді Афанасьєва В.О. по справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин, -
у с т а н о в и в:
Рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року заяву ОСОБА_1 задоволено.
На вказане судове рішення, 01 червня 2026 року через систему «Електронний суд» Харківська міська рада подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування клопотання скаржник зазначив, що копію оскаржуваного рішення отримано через Електронний кабінет 27.03.2026. Також зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Відповідними Указами Президента України воєнний стан було продовжено та діє на цей час. З перших днів війни місто Харків, потерпає від численних ракетно-бомбових обстрілів ворога. Ракетних ударів зазнали адміністративні будівлі Харкова, корпуси вищих навчальних закладів, заклади середньої освіти, медичні заклади, багатоквартирні та приватні будинки, промислові аграрні підприємства та об`єкти критичної інфраструктури. 02.03.2022 російські військові вчинили обстріл у бік будівлі Харківської міської ради, внаслідок чого виникла руйнація будівель розташованих поблизу будівлі та безпосередньо повна або часткова руйнація конструкцій у службових приміщеннях Харківської міської ради, розташованих за адресою: Харківська область, м. Харків, м-н Конституції, буд. 7. На даний час відсутній доступ до приміщень та невизначено стану будівлі, яка розташована за адресою: м-н Конституції, буд. 7 в м. Харкові, що унеможливлює безпечне перебування в ній працівників міської ради, у зв`язку з чим працівники Юридичного департаменту Харківської міської ради переведені на дистанційну форму роботи. Окрім того, внаслідок руйнації будівлі міської ради була знищена значна кількість матеріально-технічної бази, що негативно відображається на поточній організації роботи працівників виконавчих органів міської ради, у тому числі, Юридичного департаменту. Крім того ,в умовах воєнного стану значно зменшилась чисельність працюючих працівників виконавчих органів міської ради, а працівники, які працюють, переведені на дистанційну роботу, що значно уповільнює реєстрацію вхідної/вихідної кореспонденції, направлення її виконавцю, підготовку процесуальних документів тощо. Зокрема, до початку військової агресії російської федерації проти України загальна кількість працівників Юридичного департаменту становила 71 штатна
посада. Станом на цей час у зв`язку з відсутністю фінансування фактична чисельність працівників Юридичного департаменту становить 40 працівників. На цей час збільшено трудове навантаження на працівників Юридичного департаменту, яке викликано скороченням чисельності працюючих працівників департаменту, наявністю великої кількості судових справ, у яких Харківська міська рада є стороною та у яких беруть участь працівники Юридичного департаменту, Також зазначає, що значно збільшилась кількість судових справ, що потягло за собою збільшення судових справ на працюючих працівників більше ніж у 5 разів. Вважає, що всі ці обставини є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення Юридичного департаменту Харківської міської ради, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного виконання представниками вказаних департаментів процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 19 червня 2026 року доводи наведені скаржником, як на підставу пропуску строку на апеляційне оскарження, визнано неповажнимита відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року. Апеляційну скаргу Харківської міської ради на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року залишено без руху, надано строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, а саме: надання клопотання про поновлення строку з обґрунтуванням більш поважних доводів для поновлення строку.
Також, було роз`яснено, що у разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
06 липня 2026 року на виконання ухвали Харківського апеляційного суду від 19.06.2026 року Харківська міська рада подала заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження з обгрунтуванням більш поважних причин та зазначила, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемент права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції. Зазначене узгоджується з із практикою ЄСПЛ, який в своїх рішеннях вказує на те, що надмірний формалізм при застосуванні процедурних правил буде впливати на справедливість процедури, що призведе до нівелювання процедурних вимог встановлених законом. Також посилаються на доводи, що були наведені раніше, що на Юридичний департамент Харківської міської ради збільшилось навантаження, зменшилась кількість працюючих працівників у Юридичному департаменті. Крім того, значну частину робочого часу діє режим повітряної тривоги, що змушує працівників переходити до укриттів у зв`язку з загостренням небезпечної ситуації в м. Харків, що суттєво уповільнює роботу виконавчих органів Харківської міської ради та не дає можливості працювати у звичному режимі та здійснювати заплановане опрацювання процесуальних та правових документів.
Доводи наведені скаржником є необґрунтованими та не можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 ст. 354 ЦПК України визначено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Виходячи з принципу змагальності в цивільному процесі, прав та обов`язав сторін у справі, визначених ЦПК України, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк на звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.
У разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку.
Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.
Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, згідно з якою кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Тeuschler v. Germany).
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Також необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.
Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року (справа № 626/2450/14-ц).
Крім того, посилання заявника, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції на довготривалі повітряні тривоги, не можуть бути взяті до уваги, оскільки введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків. Питання поновлення (продовження) процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення (продовження) такого строку.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.
Тож, колегія суддів зауважує, що саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 357 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення було отримано апелянтом 27 березня 2026 року (а.с. 100, 101 ), проте з апеляційною скаргою звернулася лише у 01 червня 2026 року.
Отже, колегія суддів відхиляє доводи Харківської міської ради, оскільки не було доведено наявність поважних підстав, що перешкоджало апелянту вчасно подати апеляційну скаргу.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення процесуального строку, встановленого статтею 354 ЦПК України.
Європейський суд з прав людини зазначив, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
На підставі викладеного, суд відмовляє Харківській міській раді у відкритті апеляційного провадження на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 357, 358 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Харківської міської ради на рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року у складі судді Афанасьєва В.О. по справі за заявою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересована особа: Харківська міська рада про встановлення факту родинних відносин.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді Ю.М.Мальований
В.Б.Яцина