УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
13 липня 2026 р. Справа № 120/10248/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Виконавчого комітету Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області (вул. 1 Травня, 7, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700)
про: визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Виконавчого комітету Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Ст. 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду.
Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.
Предметом позову у даній справі є, крім іншого, рішення відповідача 19.11.2025 №239.
Таким чином, строк звернення до суду з даним позовом становить шість місяців. До суду позивач звернувся 06.07.2026, тобто більше ніж через 7,5 місяців після прийняття відповідачем вищевказаного рішення.
Ч. 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
По тексту позовної заяви позивач просить поновити строк звернення із вимогою щодо оскарження рішення відповідача від 19.11.2025 №239, вказуючи, що пропуск зумовлений сукупністю об`єктивних обставин, а саме: тяжкими наслідками бойового поранення, встановленням безстрокової ІІ групи інвалідності внаслідок війни, обмеженням мобільності та проживанням у сільській місцевості. Наведені фактори унеможливили вчасне отримання кваліфікованої правничої допомоги.
В контексті наведеного суд зазначає, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Позивач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на судове оскарження дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом, як особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.09.2020 по справі №806/2321/16.
Оцінюючи наведені позивачем доводи в контексті встановлених обставин справи, суд зазначає, що бойове поранення було отримано ним ще у травні 2023 року, а ІІ групу інвалідності встановлено у червні 2024 року, тобто задовго до прийняття оскаржуваного рішення № 239 від 19.11.2025.
При цьому позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів (медичних документів, довідок про госпіталізацію тощо), які б підтверджували його безперервне перебування на стаціонарному лікуванні або безпорадний стан саме в період з моменту прийняття першого рішення (листопад 2025 року) по липень 2026 року (момент звернення до суду).
Крім того, факт проживання позивача у сільській місцевості сам по собі не може розцінюватися як об`єктивно непереборна обставина, яка перешкоджала своєчасному зверненню до суду.
Ба більше, позивач виявив достатню процесуальну та цивільну активність, повторно ініціювавши перед органом місцевого самоврядування розгляд того самого житлового питання, за результатами якого прийнято рішення № 153 від 17.06.2026. Це свідчить про те, що позивач мав об`єктивну можливість вчиняти дії, спрямовані на захист своїх прав, однак не використав право на своєчасне судове оскарження первинного рішення № 239 у встановлений законом шестимісячний строк.
Наведене в сукупності вказує на відсутність об`єктивних перешкод для звернення до суду, які б не залежали від волевиявлення позивача.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відсутні причини пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження рішення №239 від 19.11.2025, які суд може вважати поважними, а також відсутні належні та допустимі докази щодо цього.
Суд зазначає, що наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст. 123 КАС України, згідно із частинами першою, другою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо оскарження рішення №239 від 19.11.2025 із зазначенням інших підстав для поновлення із наданням доказів поважності причин такого пропуску.
Керуючись ст. 121, 122, 123,.169, 248, 256 КАС України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 (далі - позивач) до Виконавчого комітету Гайсинської міської ради Гайсинського району Вінницької області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна