УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
13 липня 2026 р. Справа № 120/10508/26
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Маслоід Олена Степанівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 .
У відповідності до ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з позовною заявою, судом встановлено, що її текст викладено іншою, ніж державна, мовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
Згідно з ч. 1 ст. 15 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють (ч. 3 ст. 15 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
За правилами ч. 6 ст. 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 07.06.2019 у справі №826/10114/17, від 03.09.2020 у справі №826/6286/17, від 29.10.2020 у справі №815/1958/16 та від 07.12.2020 у справі №138/132/20.
Також суд враховує, що у постанові від 08.10.2020 у справі №9901/393/19 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що українська мова як засіб спілкування й інтелектуального вираження відображає самобутність багатомільйонного українського народу і є основою його духовності й історичної пам`яті.
Повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави є гарантією збереження ідентичності української нації та єдності України. У такому сенсі державна мова є складовою конституційного ладу та конституційною цінністю.
Підстав для відступлення від цих правових висновків немає.
Разом з цим, суд акцентує увагу на тому, що передбачена чинним законодавством України вимога щодо подання процесуальних документів державною мовою не є звуженням прав позивача чи дискримінацією останнього за мовною ознакою, оскільки крім послуг перекладача, на законодавчому рівні закріплені серед іншого державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги.
Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України.
Отже, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
Забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду.
Враховуючи викладене, а також беручи до уваги положення ч. 4 ст. 15 КАС України та ч. 1 ст. 12 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд дійшов висновку, що заяви, скарги або клопотання, які звернені до суду, необхідно викладати державною (українською) мовою.
Отже, позивачеві необхідно надати позовну заяву викладену державною (українською) мовою, до якої додати її копії відповідно до кількості учасників справи.
Враховуючи вищевикладене, у суду відсутня можливість перевірити адміністративний позов на відповідність вимогам, встановленим ст. ст.160,161,172 цього Кодексу, та це буде здійснено після надання позовної заяви, викладеної державною мовою.
При цьому суд наголошує, що позовна заява повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.
Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Зокрема, позивач повинен врахувати, що в позовні заяві вказується:
- найменування суду, а також повні дані як позивача, так і відповідача (найменування, місцезнаходження, місце проживання чи перебування, ідентифікаційний код за наявності, контакти та відомості про наявність електронного кабінету);
- чіткий зміст позовних вимог (що саме позивач просить у суду) та виклад обставин, якими він ці вимоги обґрунтовує;
- зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, та обґрунтування того, як саме оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність порушують права, свободи чи інтереси позивача;
- власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом і з тих самих підстав.
Крім того, до позовної заяви обов`язково додаються: її копії та копії всіх доданих документів відповідно до кількості учасників справи (для направлення відповідачу); документ про сплату судового збору або документи, що підтверджують законні підстави для звільнення від його сплати; усі наявні у позивача докази (або їхні копії), які підтверджують позов, а також оригінал чи копія оспорюваного акта (рішення), або клопотання про його витребування, якщо у позивача такого акта немає; заява про поновлення строку звернення до суду разом із доказами поважності причин його пропуску (у разі, якщо такий строк пропущено).
За правилами, визначеними ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161б цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам ст. 161 КАС України, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом подання позовної заяви, викладеної державною (українською) мовою, до якої додати її копії відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись ст. 121, 122, 123,.169, 248, 256 КАС України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна