Справа № 420/634/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
10 липня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бездрабка О.І., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язанням вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" звернулося з позовною заявою до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 27.05.2025 р. № 12910051/40671460, яким було відмовлено ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" у реєстрації податкової накладної № 4 від 08.04.2025 р. на суму 472293,8 грн. (у т. ч. ПДВ 58000,99 грн.);
- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 08.04.2025 р. на суму 472293,8 грн. (у т. ч. ПДВ 58000,99 грн.) датою її створення.
Ухвалою від 14.01.2026 р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з недоліками позовної заяви та надано позивачу строк для їх усунення.
У встановлений строк позивач усуну недоліки позовної заяви і ухвалою від 02.02.2026 р. визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито спрощене провадження та надано відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подані відзиву на позовну заяву.
18.02.2026 р. від представника відповідача-1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду. Клопотання мотивоване тим, що наведені позивачем обставини про поновлення строку звернення до суду мають суб`єктивний характер, стосуються виключно внутрішніх організаційний процесів позивача та не підтверджують наявність об`єктивних, непереборних та істотних перешкод, які б заважали реалізації права на судовий розгляд у встановлений законом строк.
При розгляді даного клопотання суд виходить з наступного.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод чи інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.
Отже, КАС України передбачено тримісячний строк для звернення до суду у разі, коли позивач скористався досудовим порядком вирішення спору.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 р. у справі № 640/20468/18 сформував правовий висновок про те, що інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:
а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;
б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.
З матеріалів справи слідує, що позивач скористався правом на оскарження рішення комісії регіонального рівня від 27.05.2025 р. № 12910051/40671460 в адміністративному порядку шляхом подачі скарги, рішення за результатами розгляду якої прийнято ДПС України 04.06.2025 р.
Таким чином, тримісячний строк звернення до суду з позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішення від 27.05.2025 р. № 12910051/40671460 про відмову в реєстрації податкової накладної від 08.04.2025 р. № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних сплинув 04.09.2025 р.
Позивач звернувся з позовною заявою до суду 09.01.2026 р., тобто після чотирьох місяців зі спливу тримісячного строку на звернення до суду з позовом, що є значним проміжком часу.
У заяві про поновлення строку позивач посилався на те, що штатний розпис ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" станом на момент виникнення спірних правовідносин та протягом всього процесуального строку складався лише з двох одиниць: директора та тракториста. За таких умов на керівника підприємства, окрім стратегічного управління, покладено повний цикл операційної діяльності: від фізичного контролю за обробкою понад 400 га земель сільськогосподарського призначення до ведення первинної документації, податкової звітності та юридичного супроводу. Період з червня по грудень 2025 року характеризувався піковим навантаженням на ТОВ "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС", зумовленим збігом декількох критичних фаз агротехнічного циклу: збирання врожаю ранніх зернових (ріпак, пшениця), збирання пізніх культур (соняшник) та невідкладна підготовка ґрунту під посів озимої пшениці. Також зауважив, що він перебував у стані вибору між двома юридичними обов`язками: дотриманням строків на судове оскарження та забезпеченням законності поточної господарської діяльності (отриманням ліцензії). В умовах обмеженого людського ресурсу, пріоритет був наданий легалізації паливної бази, без якої робота орендованої техніки та збір врожаю були б паралізовані. Крім того, директор не володіє спеціальними знаннями у сфері податкового права, а фінансовий стан підприємства не дозволяв залучити спеціаліста, пропуск строку є наслідком сукупності об`єктивних майнових обмежень, що не залежали від волі позивача та об`єктивно виходять за межі господарського ризику.
Однак, суд погоджується з доводами представника відповідача-1, що правовий статус юридичної особи передбачає здатність останньої забезпечити належний рівень правового та бухгалтерського супроводу своєї діяльності. Відсутність у штаті юриста або бухгалтера є наслідком внутрішньої управлінської політики позивача, що має суб`єктивний характер. Неналежна організація бізнес-процесів та дефіцит кадрів не є об`єктивними, непереборними обставинами, які перешкоджали вчасному зверненню до суду за захистом своїх прав.
Крім того, посилання позивача на активну фазу сільськогосподарських робіт (червень - грудень 2025 року) та необхідність пошуку контрагентів не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку. Зокрема, господарська діяльність підприємства, навіть за умови зміни її профілю, є безперервним процесом, що здійснюється позивачем на власний ризик, а проведення збору врожаю чи посівної кампанії є прогнозованими сезонними заходами, які не зупиняють дію норм процесуального права.
Вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави мають загальний характер, без їх прив`язки до конкретного випадку неможливості своєчасного звернення до суду з позовом про оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку корегувань в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області від 27.05.2025 р. № 12910051/40671460.
За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.
У постанові від 08.12.2022 р. у справі № 990/102/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.
Верховний Суд у постанові від 14.02.2024 р. у справі № 686/22156/23 вказав, що при оцінці поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та інші обставини, наведенні у заяві, не є підставою для поновлення процесуального строку, оскільки не призводять до неможливості виконання учасником судового процесу процесуальних дій по своєчасному зверненню до суду з позовом.
Окремо суд зауважує, що вказаним ТОВ "ПОДІЛЛЯ_БУДСЕРВІС" у даній справі підставам поновлення строку звернення до суду вже надана правова оцінка П`ятим апеляційним адміністративним судом у постановах від 30.06.2026 р. у справі № 420/1068/26, від 08.06.2026 р. у справі № 420/1066/26, від 13.05.2026 р. у справі № 420/7572/26, від 09.03.2026 р. у справі № 420/1065/26, в яких апеляційна інстанції визнала їх неповажними.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивачем порушено строк звернення до суду, належних доказів поважності його пропуску позивач не надав, а висновок суду про поважність причин пропуску строку звернення до суду та про поновлення позивачу строку звернення до суду, викладений в ухвалі від 02.02.2026 р. про відкриття спрощеного провадження у справі, є передчасним.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.3 якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень ст.123 КАС України дає підстави для висновку, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача у спірних правовідносинах є надання можливості останньому скористатися правом подати заяву, в якій вказати інші причини поважності пропущеного строку, ніж ті, які були зазначені ним у заяві про поновлення процесуального строку.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 р. у справі № 640/5645/19 щодо застосування положень частин третьої та четвертої статті 123 КАС України дійшов висновку, що правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі.
Така ж правова позиція викладено Верховним Судом у постанові від 14.09.2022 р. у справі № 380/3358/21, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховується судом при вирішенні спірних правовідносин.
З огляду на викладене позивач має право звернутися до суду із заявою (клопотанням) про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій вказати інші підстави для поновлення строку з наданням доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з вимогами ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З урахуванням того, що після відкриття провадження у справі судом встановлено, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, тривалістю п`ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Таким чином, клопотання представника відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.122, 123, 171, 243, 248 КАС України, суд -
ухвалив:
Клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити частково.
Визнати неповажними причини пропуску Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС" строку звернення до суду, які викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС"" до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
Роз`яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків у встановлений судом строк позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Бездрабко