Справа № 953/9391/26
н/п 2/953/5066/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" липня 2026 р. м. Харків
Суддя Київського районного суду міста Харкова Колесник С.А., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» зверувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, у якому просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 11 квітня 2026 року по 28 квітня 2026 року в розміроі 14 997 грн. 40 коп.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026 справу передано на розгляд судді Колесник С.А.
Суддя перевіривши матеріали позовної заяви, вважає, що позовна заява є такою, що не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та пропонує позивачу усунути недоліки вказані у цій Ухвалі.
Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас до позовної заяви не надано доказів сплати судового збору або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У свою чергу, суд звертає увагу, що за правилом пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З аналізу вказаної норми вбачається, що позивачі у справах, що стосуються трудових відносин звільняються у двох випадках: щодо заявлення позовних вимог про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.
Відповідно до змісту позовної заяви позивач звернувся до суду із вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.
Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Велика Палата Верховного Суду у справі № 910/4518/16 зробила висновок, що розміщення норм статей 116, 117 Кодексу законів про працю України в розділі VII «Оплата праці» є логічно вмотивованим, оскільки ними встановлено відповідальність роботодавців за затримку виплат коштів винагороди за виконану працівниками роботу, які повинні бути виплачені при їх звільненні. Проте таке розташування зазначених норм права не свідчить про належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Тобто пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не передбачає пільг у трудовому спорі щодо вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільнені з роботи.
Отже, позивачі звільнені від сплати судового збору на всіх стадіях судового розгляду справи на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» виключно щодо вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Водночас за подання позову із іншими ніж ті, що зазначені позовними вимогами, позивач повинен здійснити сплату судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, за подання позовної заяви (майнова вимога) позивачу необхідно сплати судовий збір у розмірі 1 % від суми стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (14 997,40 грн.), але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2026 рік складає 3 328,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, позивачем має бути сплачено судовий збір в розмірі 1 064,96 грн, за наступними платіжними реквізитами: за наступними банківськими реквізити: Отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Рахунок отримувача [рахунок приховано], Код банку отримувача (МФО) - 899998, Код класифікації доходів бюджету- 22030101; Призначення платежу ;101;__________, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи; Судовий збір, за заявою ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Харкова (назва суду, де розглядається справа).
За таких обставин, суд вважає позовну заяву такою, що не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України та пропонує позивачу усунути недоліки, а саме: надати доказ сплати судового збору у розмірі 1 064,96 грн. або докази звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175,177,185, 258-261, 353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - залишити без руху, надавши Позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз`яснити Позивачу, що якщо відповідно до цієї ухвали суду у встановлений строк Позивач виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, та усуне вказані в цій ухвалі недоліки, позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя С.А.Колесник