ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9232/26 Справа № 199/6193/24 Суддя у 1-й інстанції - Спаї В.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
13 липня 2026 року м.Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Городничої В.С., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 20 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-
ВСТАНОВИВ :
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 20 травня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,- відмовлено (а.с. 150-152).
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 10.06.2026 року засобами поштового зв`язку направив апеляційну скаргу, яка 12.06.2026 року надійшла безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду,
Матеріали цивільної справи №199/6193/24, які надійшли до Дніпровського апеляційного суду 06.07.2026 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
Однак, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
При вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження, було встановлено, що апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України, оскільки апелянтом не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , як на підставу для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі посилається на п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».
Разом з тим, посилання на п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, є помилковим, з огляду на наступне.
Так, на учасників бойових дій розповсюджується дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ, який визначає статус, зокрема, і учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.
Відповідно до частини другої статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність цього Закону, звільняються від плати за оформлення документів, юридичні консультації, а також від судових витрат, пов`язаних з розглядом питань щодо їх соціального захисту.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.
Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19).
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до правового висновку, викладеного в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20, пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав.
Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Цей висновок підтверджуються ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/23.
Системний аналіз наведених норм закону з урахуванням правових висновків Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).
Також, у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року в справі №372/2348/17 досліджувалося питання щодо розповсюдження вимог п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» на відповідача у справі за позовом про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, і викладено правовий висновок, згідно якого, оскільки предметом спору є стягнення заборгованості за кредитним договором, кредитні кошти надавались відповідачу на поточні потреби, що не стосується соціальних прав і гарантій відповідача, як учасника бойових дій, апеляційний суд правильно стягнув з нього судовий збір.
Так, оскільки предметом позовних вимог в даній цивільній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, то суд апеляційної інстанції доходить до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі з підстав, передбачених, п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки матеріали справи не свідчать про те, що спір в даній справі пов`язаний з порушенням прав ОСОБА_1 як учасника бойових дій, отже, суд констатує обов`язок апелянта сплатити судовий збір по вказаній справі.
Згідно п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
При зверненні до суду у 2024 році з позовом до суду першої інстанції позивачем було заявлено вимогу немайнового характеру. Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року становив 3 028,00 грн 0,4 розміру від якого (3028,00 * 0,4) 1211,20 грн.
Згідно з підпунктом 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, апелянту необхідно відповідно до Закону України «Про судовий збір» з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 вказаного Закону сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн (1211,20 (3028,00 * 0,4) грн * 150 % * 0,8) за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. Подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: [рахунок приховано];
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарженого рішення) по справі _________ (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору з наданням оригіналу квитанції.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 20 травня 2026 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Повідомити апелянта, що усунення недоліків необхідно вчинити шляхом:
- подачі апеляційному суду оригіналу документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, для долучення до матеріалів справи.
Роз`яснити апелянту, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде визнана не поданою та повернута особі, яка її подала.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: В.С. Городнича