У Х В А Л А
про відкриття апеляційного провадження
Справа № 120/8660/26
Головуючий суддя І інстанції - Віятик Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
13 липня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Ладижинська виправна колонія (№39)" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись із такою ухвалою, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Водночас в апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення апелянта від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 є засудженою до позбавлення волі особою, його єдиним доходом є заробітна плата у виправній колонії, яка є досить невеликою, а сума судового збору значно перевищує 5% від його річного доходу.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зважає на таке.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (стаття 132 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
При цьому суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону № 3674-VI).
Отже, в силу приписів Закону № 3674-VI, суд, враховуючи майновий стан особи, може звільнити її від сплати судового збору за умови наявності підстав, що визначені частиною 1 статті 8 Закону № 3674-VI.
Тобто при вирішенні питання про звільнення апелянта від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 3674-VI слід оцінювати доходи такої особи за попередній календарний рік (у нашому випадку - за період з 1 кварталу 2025 року по 4 квартал 2025 року).
Водночас визначення майнового стану особи залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо майновий стан особи не дозволяє їй сплатити судовий збір в належному розмірі, то в такому випадку наявні підстави для відстрочення, розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Таким чином, питання фінансової спроможності заявника сплатити судовий збір є обов`язковим для врахування та повинно вирішуватись судом з огляду на обставини конкретної справи та надані заявником докази.
Варто врахувати і те, що суд вправі звільнити особу від сплати судового збору у разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Із долученої до апеляційної скарги довідки про доходи, що видана ОСОБА_1 державною установою "Ладижинська виправна колонія (№ 39)", слідує, що сукупний дохід позивача за попередній календарний рік складає 10295,00 гривень.
Наведене свідчить про наявність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору на підставі частини 2 статті 8 Закону № 3674-VI, адже розмір судового збору, що належить сплатити за звернення до суду з апеляційною скаргою, перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (розмір судового збору становить 4992 гривень (3328 гривень*150%), а 5% від річного доходу апелянта - 514,75 гривень).
Отже, клопотання про звільнення від сплати судового збору є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Водночас особливості відкриття апеляційного провадження врегульовано статтею 300 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.
У зв`язку з відсутністю перешкод для відкриття апеляційного провадження колегія суддів дійшла висновку відкрити апеляційне провадження.
При цьому частиною 3 статті 300 КАС України передбачено, що в ухвалі про відкриття апеляційного провадження, окрім іншого, вирішується питання про витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення.
Вирішуючи питання щодо витребування матеріалів справи, необхідних для розгляду скарги на судове рішення, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами частини 1 статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система.
Як унормовано частиною 9 статті 18 КАС України, суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Справи, розгляд яких розпочато та не закінчено за матеріалами у паперовій формі до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, продовжують розглядатися за матеріалами у паперовій формі. За наявності технічної можливості суд може розглядати таку справу за матеріалами в електронній формі (підпункт 17 пункту 1 розділу VII Перехідних положень КАС України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Пунктом 128 згадуваного Положення визначено, що до початку функціонування всіх підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
За наведеного правового регулювання суд вправі розглядати справу, окрім паперової, також і в електронній або змішаній формі, однак лише за наявності у нього такої технічної можливості.
З огляду на викладене колегія суддів не вбачає підстав для витребування у суду першої інстанції матеріалів паперової справи, адже у суду наявна можливість здійснити розгляд справи також і в іншій формі (не паперовій).
Суддею-доповідачем проведено необхідні підготовчі дії, визначені статтею 306 КАС України, а тому справу слід призначити до апеляційного розгляду.
Оскільки предметом апеляційного оскарження визначено ухвалу суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову, тому з урахуванням частини 1 статті 312 КАС України розгляд апеляційної скарги на таку ухвалу слід здійснювати без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 296, 300, 306, 311 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року.
3. Підготовку справи до апеляційного розгляду закінчити.
4. Призначити справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні Сьомого апеляційного адміністративного суду (м.Вінниця, вул.Соборна/Оводова, 48/34).
5. Надіслати учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
6. Запропонувати учасникам справи протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud4856/.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.