Справа № 524/8721/26
Провадження № 2-о/524/278/26
УХВАЛА
13.07.2026 м. Кременчук
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Мельник Н. П., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України .
Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).
Заява про встановлення факту повинна містити: (1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; (2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; (3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази на підтвердження зазначених обставин (ст. 318 ЦПК України).
Відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України «Про окремі питання застосування Закону України від 04.02.2016 «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України» заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України має розглядатися судом за загальними правилами, передбаченими для розгляду заяв про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, у тому числі щодо суб`єктів звернення у такій категорії справ.
Встановлення факту смерті особи в певний час провадиться тільки у разі неможливості органом РАЦС зареєструвати факт смерті з підстав, що відсутні документи, які свідчать про смерть особи.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: (1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; (2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, установлено, що підставами для проведення державної реєстрації смерті є: (а) лікарське свідоцтво про смерть форми № 106/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтв опро смерть); (б) фельдшерська довідка про смерть форми № 106-1/о, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 № 545 (далі-фельдшерська довідка про смерть); (в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; (г) рішення суду про оголошення особи померлою; (ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; (д)повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; (е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Отже, передумовою для звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті у певний час, має передубати звернення заявника до органу РАЦС із заявою про реєстрацію смерті особи, після одержання відмови органу РАЦС у реєстрації факту смерті, заявник має право звернутися до суду з заявою про встановлення факту смерті особи в певний час.
Звернувшись до суду заявником не надані докази на підтвердження того, що він звертався до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану з проханням видати свідоцтво про смерть, не надані докази відмови цього органу у реєстрації смерті ОСОБА_2 .
Крім цього, до заяви долучена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_2 , яка є частково нечитабельно, а також копія медичного свідоцтва про її смерть, що є нечитабельним.
Відтак, заявнику слід усунути вказані недоліки заяви шляхом подання до суду відомостей про звернення до відповідного державного органу РАЦС щодо видачі свідоцтва про смерть та письмової відмови у проведенні такої реєстрації, як підстави наявності причин неможливості отримання документа, що посвідчує факт смерті ОСОБА_2 (п.2 ч.1 ст.318 ЦПК України) та надати зазначені в ухвалі копії документів належної якості.
Установивши, що заява подана без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175, 177, 315, 317 ЦПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 315, 317, 260, 261, 294, 353 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без руху заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.
Заявник має право протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали усунути виявлені недоліки. У разі усунення недоліків заява, остання вважається поданою в день первісного її подання до суду, інакше заява вважається неподаною і повертається заявниці.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Мельник