Справа № 127/24671/26
Провадження 2-о/127/422/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк І.Е., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, судом враховано, що дана заява має відповідати як загальним правилам щодо вимог до позовної заяви, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 317 ЦПК України. На що також звернув увагу Верховний Суд України в Постанові Пленуму «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.98).
Під час вивчення матеріалів заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства України.
Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України заява повинна містити, зокрема: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заінтересованої особи; реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта заявниці; відомі номери засобів зв`язку заінтересованої особи і адреси електронної пошти заявниці та заінтересованої особи, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.
Вищевказаних відомостей заявницею суду не повідомлено.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.
Так, вищевказаною нормою закону встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету. У відповідності до положень ч. 8 ст. 14 ЦПК України лише особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей.
Згідно ч. 2 ст. 318 ЦПК України до заяви додаються, зокрема докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Надані до заяви заявницею письмові докази для суду та заінтересованої особи, не відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України.
У зв`язку з вищевказаним, суд звертає увагу заявниці на те, що заявниця повинна додати до заяви належним чином засвідчені копії всіх документів, що додаються до неї, у відповідній кількості екземплярів.
У відповідності до ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Закон встановлює обов`язкові вимоги до заяви (ст.ст. 175, 177, 318 ЦПК України). Зокрема, від якості заяви та юридично правильного її змісту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 і ч. 2 ст. 185, ст.ст. 258-261, 318, 353-355 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - залишити без руху та надати заявниці п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом:
-зазначення у заяві визначених процесуальним законом відомостей:
-щодо ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заінтересованої особи;
-щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта заявниці;
-про відомі номери засобів зв`язку заінтересованої особи;
-про відомі адреси електронної пошти заявниці та заінтересованої особи;
-про наявність або відсутність електронних кабінетів учасників прави.
-надання суду:
-належним чином засвідчених копій всіх документів, що додаються до заяви, у відповідній кількості екземплярів.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заява вважається неподаною та повертається заявниці зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя